Янукович поклав квіти львівським професорам після німця і поляка (ФОТО)

Віктор Янукович нарешті прилетів до Вроцлава й устиг покласти квіти до пам'ятника львівським професорам.

Про це повiдомляє прес-служба президента.

Пам'ятник львівським професорам розташовано у Вроцлавській політехніці, він присвячений ученим, які було замордовані гітлерівцями 4 липня 1941 року на Вулецьких пагорбах у Львові. Тоді нацисти розстріляли 36 львівських учених, серед яких були науковці світового рівня - філолог Тадеуш Бой-Желеньський, медик Антоній Цєшинській, ректор "Львівської політехніки" Каспар Вайгель та інші.

 Фото: "Ґазета виборча"

Аналогічний пам'ятник було відкрито цього року за сприяння Львівської міськради у Львові. Є питання щодо напису на ньому, але Янукович запевнив польську сторону, що цей ньюанс буде узгоджено найближчим часом.

Ранiше Янукович не мiг вилетiти з Києва на урочистостi з нагоди 200-рiччя Вроцлавського унiверситету через туман.

Водночас у Вроцлавському аеропорту у вівторок приземлилися усі літаки, які мали прибути згідно з графіком, крім одного, який скасували через проблеми із сіткою сполучень авіакомпанії, а не через туман.

Така поза нинішнього українського президента викликає мимовільний сміх просунутих користувачів інтернету

Під час урочистостей з нагоди 200-річчя Вроцлавського університету, на яких не був присутній Янукович, президент Німеччини побажав, щоб в Україні "спав туман".

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.