У Києві покажуть печатку магістрату XVI сторіччя

18 листопада 2011 року о 10.30 в УНІАНі (вул. Хрещатик, 4) відбудеться прес-конференція, присвячена ІІ-ий міжнародній Сфрагістичній конференції, яка відбудеться 18-20 листопада в Києві.

Про це ІП повідомили організатори заходу.

На прес-конференції буде презентована печатка Київського магістрату XVI ст. – єдина відома науці матриця печатки, якою користувалась київська влада 500 років тому та яка є підтвердженням статусу Києва, як однієї з найдавніших столиць в Європі.

За традицією у рамках форуму експонуватимуться печатки з приватного зібрання колекціонера Олексія Шереметьєва, які введені у науковий обіг силами новоствореного Інституту спеціальних історичних дисциплін Музею Шереметьєвих.

 

"Печатка як форма міжкультурної комунікації від Середньовіччя до Нового часу  - тема цьогорічного спільного заходу Інституту археографії та джерелознавства, Інституту історії України, Музею Шереметьєвих і Українського геральдичного товариства, який вже вдруге збирає в Києві представників світової наукової спільноти в галузі сфрагістики – науки про печатки.

"Печатки – це історичні артефакти, які проливають світло на справжню історію України,  - говорить О.Шереметьєв. - Деякі з них, спростовують міф про відсутність традиції української державності, підтверджують унікальність політичного та культурного розвитку нашої країни. Ми робимо все, щоб Київ став провідним центром вивчення сфрагістики в Європі”.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.