У ХАРКОВІ ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ ПЛОЩУ КАРЛА МАРКСА

Одна з найстаріших площ Харкова - Карла Маркса - відтепер носитиме назву, дану ще до Жовтневої революції - Благовіщенська.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Таке рішення прийняли депутати Харківської міськради. Фракція комуністів утрималася від голосування, щоб "не створювати черговий прецедент спробам перейменування всього міста Харкова".

"Геннадій Адольфович (мер Харкова Геннадій Кернес - ІП), який очолює топонімічну комісію, знає, скільки надходить різних пропозицій з перейменування, аж до найабсурдніших. Хіба що центральній вулиці Харкова ще не запропонували повернути історичну назву Гітлерштрассе", - мотивував позицію фракції КПУ депутат Володимир Лушницький.

Кернес заявив, що не вважає рішення про перейменування площі політичним.

"Я вважаю, що прийшов час поставити все на свої місця, - сказав Кернес. - Рішення про перейменування площі Карла Маркса і повернення їй історичної назви - не моє, а топонімічної комісії. Благовіщенська площа з'явилася в 40-х роках ХVIII століття. Остаточний вигляд вона отримала у ХХ столітті. Де зв'язок між її формуванням і Карлом Марксом? Благовіщенський собор є однією з перлин Харкова. Я думаю, це правильне рішення - повернути цій площі назву Благовіщенська".

Благовіщенський собор Харкова

У лютому 2011 Харківська міська топонімічна комісія відмовилася перейменовувати об'єкти, названі на честь Григорія Котовського та Михайла Калініна. У липні комісія рекомендувала - а міськрада Харкова підтримала пропозицію - назвати сквер на околиці міста іменем Радянської України.

Також керівник комісії і міський голова Геннадій Кернес заявляв про наміри встановити в Харкові пам'ятники співакові Володимиру Висоцькому і артистці Людмилі Гурченко.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.