У ХАРКОВІ ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ ПЛОЩУ КАРЛА МАРКСА

Одна з найстаріших площ Харкова - Карла Маркса - відтепер носитиме назву, дану ще до Жовтневої революції - Благовіщенська.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Таке рішення прийняли депутати Харківської міськради. Фракція комуністів утрималася від голосування, щоб "не створювати черговий прецедент спробам перейменування всього міста Харкова".

"Геннадій Адольфович (мер Харкова Геннадій Кернес - ІП), який очолює топонімічну комісію, знає, скільки надходить різних пропозицій з перейменування, аж до найабсурдніших. Хіба що центральній вулиці Харкова ще не запропонували повернути історичну назву Гітлерштрассе", - мотивував позицію фракції КПУ депутат Володимир Лушницький.

Кернес заявив, що не вважає рішення про перейменування площі політичним.

"Я вважаю, що прийшов час поставити все на свої місця, - сказав Кернес. - Рішення про перейменування площі Карла Маркса і повернення їй історичної назви - не моє, а топонімічної комісії. Благовіщенська площа з'явилася в 40-х роках ХVIII століття. Остаточний вигляд вона отримала у ХХ столітті. Де зв'язок між її формуванням і Карлом Марксом? Благовіщенський собор є однією з перлин Харкова. Я думаю, це правильне рішення - повернути цій площі назву Благовіщенська".

Благовіщенський собор Харкова

У лютому 2011 Харківська міська топонімічна комісія відмовилася перейменовувати об'єкти, названі на честь Григорія Котовського та Михайла Калініна. У липні комісія рекомендувала - а міськрада Харкова підтримала пропозицію - назвати сквер на околиці міста іменем Радянської України.

Також керівник комісії і міський голова Геннадій Кернес заявляв про наміри встановити в Харкові пам'ятники співакові Володимиру Висоцькому і артистці Людмилі Гурченко.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.