Анонс: виставка особистих речей тих, кого убили в Биківні

25.11.2011 року о 17:00 у комплексі "Мистецький арсенал" відбудеться відкриття виставки-проекту "Правда рятує од смерті…", присвяченої трагедії, що сталася у Биківнянському лісі та пам’яті сотень тисяч невинно убієнних людей.

Ініціатором проекту є президент України 2005-2010 рр. Віктор Ющенко.

"Відкрити правду – наш обов’язок перед світлою пам’яттю тисяч жертв, похованих у Биківнянському лісі, та перед прийдешніми поколіннями, - ідеться у прес-релізі організаторів проекту. - Забуття чи замовчування нашої справжньої історії – прямий шлях до повторення цих злочинів".

 

Організатори хочуть нагадати усім, що "за страшними цифрами масових розстрілів стоять тисячі обірваних життів найкращих представників суспільства – лікарів, вчених, викладачів, священників, офіцерів. Усі ці люди були поховані у братських могилах без відправлення будь-якого поховального обряду чи то навіть громадянської панахиди".

Проведенням такого проекту організатори хочуть привернути увагу суспільства і держави до проблем національного заповідника, згуртувати громадськість навколо ідеї створення у Биківні масштабного міжнародного музейно-меморіального комплексу світового рівня.

ДОВІДКА:

У Биківні знаходиться найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об'єкт спеціального призначення НКВД, де у кінці 30-х –  40-х рр.. відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих.

За даними науковців, за 5 років у Биківні було замордовано понад 100 тисяч осіб - представників більше сорока національностей, безжально знищених комуністичною владою. Більшість з цих безіменних могил – це поховання мирного часу, результат свідомого винищення тоталітарним режимом кращих представників суспільства.

При цьому слід зауважити, що більшість справ не розглядалася судом. Вироки виносили позасудові органи: колегії, "трійки", "двійки", особливі виїзні наради при НКВД СРСР та НКВС УРСР, позасудові органи прокуратури. Рідним або не надавали ніякої інформації, або повідомляли про те, що людина засуджена на 10 років без права листування.

Вперше злочин НКВД 30-х рр. влада під суспільним тиском визнала тільки у 1989 році. Кількість жертв Биківнянського поховання остаточно не встановлена, наводяться різні цифри: від 70 до 225 тис. Найбільш обґрунтованою є цифра 120 тис. жертв.

На сьогодні за виявленими і опрацьованими співробітниками СБУ документами встановлено прізвища 14191 особи. Решта імен жертв сталінського режиму ще чекають на оприлюднення.

--------------------------------

Виставка експонатів, знайдених під час розкопок на території Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" з 2001 по 2011 рік, буде діяти з 25 по 27 листопада 2011 року.

В експозиції будуть представлені більше трьох тисяч експонатів, які належали безвинно загиблим людям під час тоталітарних репресій 1937-1941 рр. Також усі бажаючі зможуть ознайомитись із концепцією розвитку Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили".

4 листопада 2011 року президентом Віктором Януковичем було надано доручення "Щодо забезпечення розвитку Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили", яким підтримано подальший розвиток заповідника та спорудження центральної частини Меморіалу жертв тоталітаризму до 1 серпня 2012 року.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.