СУД ЗАБОРОНИВ СВЯТКУВАТИ РІЧНИЦЮ ПОМАРАНЧЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Олександр Попов виконав прохання МВС та Управління держохорони обмежити проведення заходів у центрі Києва 22 листопада - і подав у суд. І Київський окружний адмінсуд заборонив святкування Дня свободи на Майдані незалежності.

Про це повідомляє УП з посиланням на "5 канал".

Як зазначає телеканал, таким чином суд задовольнив позов столичної мерії.

Охочі відсвяткувати сьому річницю помаранчевої революції обіцяють подати апеляцію.

 

Тим часом документи, оприлюднені в блозі "Майдан 2011 року. Народ встає", свідчать, що з проханням обмежити проведення заходів у центрі Києва 22 листопада до глави КМДА Олександра Попова звернулися МВС та Управління держохорони.

Київське управління МВС обґрунтовує своє прохання високою вірогідністю виникнення протистояння та конфліктних ситуацій між учасниками акцій, а також конфліктів із нарядами міліції, які можуть призвести до різкого загострення політичної ситуації.

Крім того, на думку міліції, встановлення тимчасових споруд на Майдані Незалежності не лише спотворює вигляд центральної площі столиці, а цілодобове перебування учасників акції створює антисанітарні умови, але й грубо порушує рішення Київської міської ради "Про запровадження принципу організаційної єдності з видачі дозволів на розміщення тимчасових споруд".

Управління держохорони у своєму листі зазначає, що 22 листопада відбудеться візит президента Литви Далі Грибаускайте в Україну, і щодо неї буде здійснюватися державна охорона.

"Просимо звернутися до суду з метою заборони проведення 22 листопада 2011 року акцій протесту біля об’єктів відвідування згідно програми візиту та на маршрутах під'їзду до них", - йдеться в листі.

Згідно з наявними документами, Окружний адміністративний суд Києва у п’ятницю ввечері прийняв рішення повністю задовольнити позов КМДА.

Рішенням суду 21 та 22 листопада забороняється проведення заходів та Майдані Незалежності, вулицях Хрещатик, Городецького, Інститутській, Михайлівській, Банковій, Грушевського.

Помаранчева революція: 20 ВІДЕО, які запам'яталися

У рішенні зазначено, що оскарження даної постанови не зупиняє її виконання.

Зокрема, в постанові обґрунтовується, що для проведення недержавних масових заходів їх організаторами не пізніше ніж за 10 днів до проведення подається письмове повідомлення до виконавчого органу Київської міської ради.

Водночас, повідомлення Коаліції учасників помаранчевої революції, Загальновоїнської спілки України та інших бажаючих провести в ці дні акції, всупереч вимогам, подані менше, ніж за десять днів.

У зв’язку з цим київська міліція не в змозі належним чином забезпечити громадський порядок під час проведення зібрань.

Суд також звернув увагу на інформацію Управління держохорони щодо візиту Грибаускайте 22 листопада і вважає доведеною позивачем реальність виникнення протистояння та конфліктних ситуацій між учасниками масових заходів, а також конфліктів із нарядами міліції.

Крім того, в постанові зазначено, що 21 та 22 листопада відбуватиметься низка заходів за участю посадових осіб держави. Тому проведення заходів у центральній частині міста "може призвести до створення перешкод функціонуванню інститутів влади".

Разом з тим, як повідомляється в блозі, на нараді з питання проведення Дня Свободи, яка відбулася в Головному управлінні внутрішньої політики КМДА, начальник управління Найда і заступники начальника київської міліції Бойко і Онищенко свою позицію пояснили тим, що на Майдані Незалежності у цей день буде встановлюватися ялинка вагою 50 тон, і роботи з її монтажу можуть створювати небезпеку для життя громадян.

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.