СУД ЗАБОРОНИВ СВЯТКУВАТИ РІЧНИЦЮ ПОМАРАНЧЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Олександр Попов виконав прохання МВС та Управління держохорони обмежити проведення заходів у центрі Києва 22 листопада - і подав у суд. І Київський окружний адмінсуд заборонив святкування Дня свободи на Майдані незалежності.

Про це повідомляє УП з посиланням на "5 канал".

Як зазначає телеканал, таким чином суд задовольнив позов столичної мерії.

Охочі відсвяткувати сьому річницю помаранчевої революції обіцяють подати апеляцію.

 

Тим часом документи, оприлюднені в блозі "Майдан 2011 року. Народ встає", свідчать, що з проханням обмежити проведення заходів у центрі Києва 22 листопада до глави КМДА Олександра Попова звернулися МВС та Управління держохорони.

Київське управління МВС обґрунтовує своє прохання високою вірогідністю виникнення протистояння та конфліктних ситуацій між учасниками акцій, а також конфліктів із нарядами міліції, які можуть призвести до різкого загострення політичної ситуації.

Крім того, на думку міліції, встановлення тимчасових споруд на Майдані Незалежності не лише спотворює вигляд центральної площі столиці, а цілодобове перебування учасників акції створює антисанітарні умови, але й грубо порушує рішення Київської міської ради "Про запровадження принципу організаційної єдності з видачі дозволів на розміщення тимчасових споруд".

Управління держохорони у своєму листі зазначає, що 22 листопада відбудеться візит президента Литви Далі Грибаускайте в Україну, і щодо неї буде здійснюватися державна охорона.

"Просимо звернутися до суду з метою заборони проведення 22 листопада 2011 року акцій протесту біля об’єктів відвідування згідно програми візиту та на маршрутах під'їзду до них", - йдеться в листі.

Згідно з наявними документами, Окружний адміністративний суд Києва у п’ятницю ввечері прийняв рішення повністю задовольнити позов КМДА.

Рішенням суду 21 та 22 листопада забороняється проведення заходів та Майдані Незалежності, вулицях Хрещатик, Городецького, Інститутській, Михайлівській, Банковій, Грушевського.

Помаранчева революція: 20 ВІДЕО, які запам'яталися

У рішенні зазначено, що оскарження даної постанови не зупиняє її виконання.

Зокрема, в постанові обґрунтовується, що для проведення недержавних масових заходів їх організаторами не пізніше ніж за 10 днів до проведення подається письмове повідомлення до виконавчого органу Київської міської ради.

Водночас, повідомлення Коаліції учасників помаранчевої революції, Загальновоїнської спілки України та інших бажаючих провести в ці дні акції, всупереч вимогам, подані менше, ніж за десять днів.

У зв’язку з цим київська міліція не в змозі належним чином забезпечити громадський порядок під час проведення зібрань.

Суд також звернув увагу на інформацію Управління держохорони щодо візиту Грибаускайте 22 листопада і вважає доведеною позивачем реальність виникнення протистояння та конфліктних ситуацій між учасниками масових заходів, а також конфліктів із нарядами міліції.

Крім того, в постанові зазначено, що 21 та 22 листопада відбуватиметься низка заходів за участю посадових осіб держави. Тому проведення заходів у центральній частині міста "може призвести до створення перешкод функціонуванню інститутів влади".

Разом з тим, як повідомляється в блозі, на нараді з питання проведення Дня Свободи, яка відбулася в Головному управлінні внутрішньої політики КМДА, начальник управління Найда і заступники начальника київської міліції Бойко і Онищенко свою позицію пояснили тим, що на Майдані Незалежності у цей день буде встановлюватися ялинка вагою 50 тон, і роботи з її монтажу можуть створювати небезпеку для життя громадян.

 

Гітлер, Сталін і Україна: безжальні стратегії

Шокований наступом нацистів, Сталін був готовий запропонувати Гітлеру мир: Вячеслав Молотов під час зустрічі з болгарським послом звернувся до нього з проханням передати в Берлін пропозицію припинити бойові дії. Натомість Сталін був готовий віддати нацистам Україну і Білорусь.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.

Вінстон Черчилль: "Совєтська загроза вже замінила собою нацистського ворога…"

На тлі 80-ї річниці завершення Другої світової війни варто згадати про одну з ключових постатей тих подій – прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Спенсера Черчилля – харизматичного політика, який понад усе в своєму житті нероздільно й повсякчас дбав про свій власний престиж та престиж Великої Британії, а перемогу над її ворогами вважав своєю власною справою, зумівши реалізувати з блискавичною енергійністю свою дитячу мрію – за умови можливості мати два життя – одне прожити як політик, друге – як воєначальник.

Літерна справа нкдб "Казачі полки"

Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки".