СУД ЗАБОРОНИВ СВЯТКУВАТИ РІЧНИЦЮ ПОМАРАНЧЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Олександр Попов виконав прохання МВС та Управління держохорони обмежити проведення заходів у центрі Києва 22 листопада - і подав у суд. І Київський окружний адмінсуд заборонив святкування Дня свободи на Майдані незалежності.

Про це повідомляє УП з посиланням на "5 канал".

Як зазначає телеканал, таким чином суд задовольнив позов столичної мерії.

Охочі відсвяткувати сьому річницю помаранчевої революції обіцяють подати апеляцію.

 

Тим часом документи, оприлюднені в блозі "Майдан 2011 року. Народ встає", свідчать, що з проханням обмежити проведення заходів у центрі Києва 22 листопада до глави КМДА Олександра Попова звернулися МВС та Управління держохорони.

Київське управління МВС обґрунтовує своє прохання високою вірогідністю виникнення протистояння та конфліктних ситуацій між учасниками акцій, а також конфліктів із нарядами міліції, які можуть призвести до різкого загострення політичної ситуації.

Крім того, на думку міліції, встановлення тимчасових споруд на Майдані Незалежності не лише спотворює вигляд центральної площі столиці, а цілодобове перебування учасників акції створює антисанітарні умови, але й грубо порушує рішення Київської міської ради "Про запровадження принципу організаційної єдності з видачі дозволів на розміщення тимчасових споруд".

Управління держохорони у своєму листі зазначає, що 22 листопада відбудеться візит президента Литви Далі Грибаускайте в Україну, і щодо неї буде здійснюватися державна охорона.

"Просимо звернутися до суду з метою заборони проведення 22 листопада 2011 року акцій протесту біля об’єктів відвідування згідно програми візиту та на маршрутах під'їзду до них", - йдеться в листі.

Згідно з наявними документами, Окружний адміністративний суд Києва у п’ятницю ввечері прийняв рішення повністю задовольнити позов КМДА.

Рішенням суду 21 та 22 листопада забороняється проведення заходів та Майдані Незалежності, вулицях Хрещатик, Городецького, Інститутській, Михайлівській, Банковій, Грушевського.

Помаранчева революція: 20 ВІДЕО, які запам'яталися

У рішенні зазначено, що оскарження даної постанови не зупиняє її виконання.

Зокрема, в постанові обґрунтовується, що для проведення недержавних масових заходів їх організаторами не пізніше ніж за 10 днів до проведення подається письмове повідомлення до виконавчого органу Київської міської ради.

Водночас, повідомлення Коаліції учасників помаранчевої революції, Загальновоїнської спілки України та інших бажаючих провести в ці дні акції, всупереч вимогам, подані менше, ніж за десять днів.

У зв’язку з цим київська міліція не в змозі належним чином забезпечити громадський порядок під час проведення зібрань.

Суд також звернув увагу на інформацію Управління держохорони щодо візиту Грибаускайте 22 листопада і вважає доведеною позивачем реальність виникнення протистояння та конфліктних ситуацій між учасниками масових заходів, а також конфліктів із нарядами міліції.

Крім того, в постанові зазначено, що 21 та 22 листопада відбуватиметься низка заходів за участю посадових осіб держави. Тому проведення заходів у центральній частині міста "може призвести до створення перешкод функціонуванню інститутів влади".

Разом з тим, як повідомляється в блозі, на нараді з питання проведення Дня Свободи, яка відбулася в Головному управлінні внутрішньої політики КМДА, начальник управління Найда і заступники начальника київської міліції Бойко і Онищенко свою позицію пояснили тим, що на Майдані Незалежності у цей день буде встановлюватися ялинка вагою 50 тон, і роботи з її монтажу можуть створювати небезпеку для життя громадян.

 

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.