Спецпроект

Як українська влада вшановуватиме жертв Голодомору

26 листопада 2011 року в Україні, у День пам'яті жертв голодоморів, на території Меморіалу пам'яті жертв голодоморів у місті Києві за участю керівництва держави, членів уряду, інших офіційних осіб, громадськості пройдуть жалобні заходи.

Про це повідомляє "Газета по-українськи" з посиланням на прес-службу президента України.

Відбудеться скорботна хода, покладання квіткових композицій до Меморіалу. Буде оголошено хвилину мовчання.

В Національній опері України буде проведено концерт-реквієм пам'яті жертв голодоморів в Україні.

Пам'ять жертв загальнонаціональної трагедії у регіонах держави вшановуватиметься за участю керівників місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

У всіх регіонах пройдуть жалобні заходи за участю керівників органів влади, представників громадсько-політичних сил, зокрема, покладання вінків та композицій із житніх і пшеничних колосків до пам'ятних знаків, місць поховань жертв голодоморів і політичних репресій. У ході заходів буде оголошено хвилину мовчання.

Разом з тим, на всій території держави передбачено приспущення державних прапорів, буде внесено зміни до програм теле- і радіоканалів, обмежено проведення розважальних заходів.

Державний комітет телебачення і радіомовлення України забезпечуватиме висвітлення в засобах масової інформації реалізації в Україні та за кордоном заходів у зв'язку з Днем пам'яті жертв голодоморів.

Уряду доручено вжити невідкладних заходів з метою вирішення проблемних питань у діяльності Національного музею "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні", а Київській міській державній адміністрації спільно з громадськими організаціями, науковими установами - опрацювати питання належного упорядкування Калинового гаю, висадженого на схилах парку Слави.

Представники центральної та київської влади також візьмуть участь у жалобних заходах, які організовує громадськість 26 листопада у столиці України, зокрема в акції "Запали свічку".

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.