Спецпроект

Як українська влада вшановуватиме жертв Голодомору

26 листопада 2011 року в Україні, у День пам'яті жертв голодоморів, на території Меморіалу пам'яті жертв голодоморів у місті Києві за участю керівництва держави, членів уряду, інших офіційних осіб, громадськості пройдуть жалобні заходи.

Про це повідомляє "Газета по-українськи" з посиланням на прес-службу президента України.

Відбудеться скорботна хода, покладання квіткових композицій до Меморіалу. Буде оголошено хвилину мовчання.

В Національній опері України буде проведено концерт-реквієм пам'яті жертв голодоморів в Україні.

Пам'ять жертв загальнонаціональної трагедії у регіонах держави вшановуватиметься за участю керівників місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

У всіх регіонах пройдуть жалобні заходи за участю керівників органів влади, представників громадсько-політичних сил, зокрема, покладання вінків та композицій із житніх і пшеничних колосків до пам'ятних знаків, місць поховань жертв голодоморів і політичних репресій. У ході заходів буде оголошено хвилину мовчання.

Разом з тим, на всій території держави передбачено приспущення державних прапорів, буде внесено зміни до програм теле- і радіоканалів, обмежено проведення розважальних заходів.

Державний комітет телебачення і радіомовлення України забезпечуватиме висвітлення в засобах масової інформації реалізації в Україні та за кордоном заходів у зв'язку з Днем пам'яті жертв голодоморів.

Уряду доручено вжити невідкладних заходів з метою вирішення проблемних питань у діяльності Національного музею "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні", а Київській міській державній адміністрації спільно з громадськими організаціями, науковими установами - опрацювати питання належного упорядкування Калинового гаю, висадженого на схилах парку Слави.

Представники центральної та київської влади також візьмуть участь у жалобних заходах, які організовує громадськість 26 листопада у столиці України, зокрема в акції "Запали свічку".

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.