Спецпроект

У Гарварді готують атлас про Голодомор

До 80-ї річниці Голодомору в Україні 1932-1933 років в Гарвардському університеті підготують спеціальний атлас, який дозволить продемонструвати масштаби трагедії на картах.

Про це повідомляє "Левый берег" із посиланням на доктора історичних наук, професора Станіслава Кульчицького.

"Це буде грандіозний атлас. Я запропонував вже кілька десятків карт. На мою думку, важливою картою стануть опубліковані в Україні, США і Росії свідоцтва про конфіскацію всієї їжі, позначені в місцях перебування свідків, - сказав Станіслав Кульчицький. - Вся карта Україна буде покрита цими свідченнями".

За словами Станіслава Кульчицького, вчені, зокрема, російські, які не вважають Голодомор в Україні геноцидом, серед іншого аргументують, що немає документів про накази вилучати всю їжу в українських селян.

В той же час український історик переконаний, що не можна не брати до відома тисячі свідчень людей, які розповідали саме про це.

Французький комікс про Голодомор і ностальгію за СРСР (ФОТО)

"Оцінка українського Голодомору як геноциду створила велику напругу у відносинах між Україною і Росією", - зазначив історик. На його думку, "нам треба переконати російську громадськість і багатьох власних громадян у тому, що сталінська каральна акція була справою рук декількох вищих функціонерів".

"Якщо реальна картина Голодомору стане загальновідомою, то пам'ять про нього перестане роз'єднувати людей", - переконаний Кульчицький.

Він також повідомив, що зараз кількість публікацій у всьому світі на цю тему українського Голодомору вже перевищило 15 000, з них значну частину становлять спогади людей, які пережили цю трагедію.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".