Спецпроект

У Гарварді готують атлас про Голодомор

До 80-ї річниці Голодомору в Україні 1932-1933 років в Гарвардському університеті підготують спеціальний атлас, який дозволить продемонструвати масштаби трагедії на картах.

Про це повідомляє "Левый берег" із посиланням на доктора історичних наук, професора Станіслава Кульчицького.

"Це буде грандіозний атлас. Я запропонував вже кілька десятків карт. На мою думку, важливою картою стануть опубліковані в Україні, США і Росії свідоцтва про конфіскацію всієї їжі, позначені в місцях перебування свідків, - сказав Станіслав Кульчицький. - Вся карта Україна буде покрита цими свідченнями".

За словами Станіслава Кульчицького, вчені, зокрема, російські, які не вважають Голодомор в Україні геноцидом, серед іншого аргументують, що немає документів про накази вилучати всю їжу в українських селян.

В той же час український історик переконаний, що не можна не брати до відома тисячі свідчень людей, які розповідали саме про це.

Французький комікс про Голодомор і ностальгію за СРСР (ФОТО)

"Оцінка українського Голодомору як геноциду створила велику напругу у відносинах між Україною і Росією", - зазначив історик. На його думку, "нам треба переконати російську громадськість і багатьох власних громадян у тому, що сталінська каральна акція була справою рук декількох вищих функціонерів".

"Якщо реальна картина Голодомору стане загальновідомою, то пам'ять про нього перестане роз'єднувати людей", - переконаний Кульчицький.

Він також повідомив, що зараз кількість публікацій у всьому світі на цю тему українського Голодомору вже перевищило 15 000, з них значну частину становлять спогади людей, які пережили цю трагедію.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.