На Хортиці знайшли меча - свідка останнього бою Святослава Хороброго (ФОТО)

В Національному заповіднику "Хортиця" представили меч X сторіччя, який може належати комусь із дружинників князя Святослава.

Про це повідомляє "Репортер".

Меч має 94 сантиметри в довжину і близько одного кілограма ваги - зброю було знайдено на дні Дніпра біля Хортиці 7 листопада цього року.

Унікальність зброї, збіг місця знахідки з приблизним розташуванням місця загибелі київського князя Святослава Ігоровича, а також виявлення поблизу - в районі сучасного машинного залу Дніпрогесу - в 1928 році п'яти подібних мечів, схиляє істориків до думки про те, що даний меч є свідком і безпосереднім учасником останньої сутички Святослава з печенігами в 972 році.

 

І цей, і згадані вище мечі були знайдені без піхов або їхніх залишків, що, на думку директора заповідника Максима Остапенка, може свідчити про бойову сутичку, в якій вони були загублені колишніми господарями.

Єдиною такий сутичкою десятого століття біля дніпровських порогів, відомою з давньоруських літописів, була битва Святослава з печенігами.

 

Першим у присутності журналістів з унікального предмета зняв біле полотно і взяв у руки реставратор Національного науково-дослідного реставраційного центру України Віктор Голуб.

 

"Практично цілий меч, - зазначив столичний реставратор. - Завдяки тому, що цей меч був у воді, а не в землі, він краще зберігся: "прочитується" його форма, художні особливості, деталі".

Максим Остапенко розповів справді чудесну історію набуття меча: його під час рибаловлі на спінінг вивудив з глибини 22 метри звичайний рибалка, гачок якого зачепився "за елемент іржі" посередині клинка. Для музею клинок викупили спонсори.

 

"Оформлення цього меча свідчить, що це зброя найвищого рангу, - підкреслює "елітарність" клинка Максим Остапенко. - В оформленні цього меча використано, як мінімум, чотири кольорових метали - мідь, жовтий метал, який може бути низькопробним золотом або латунню, і срібло. Ця техніка оформлення була найскладніша на той час і однозначно цей предмет найвищого елітарного рівня - або дружинників, або князів.

На меч іще чекає піврічна реставрація, після якої унікальну зброю виставлять перед відвідувачами Музею історії запорізького козацтва на Хортиці в оновленому вигляді.

Процес оновлення цінного артефакту, за словами Максима Остапенка, обійдеться приблизно в 25 тисяч гривень.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.