На Хортиці знайшли меча - свідка останнього бою Святослава Хороброго (ФОТО)

В Національному заповіднику "Хортиця" представили меч X сторіччя, який може належати комусь із дружинників князя Святослава.

Про це повідомляє "Репортер".

Меч має 94 сантиметри в довжину і близько одного кілограма ваги - зброю було знайдено на дні Дніпра біля Хортиці 7 листопада цього року.

Унікальність зброї, збіг місця знахідки з приблизним розташуванням місця загибелі київського князя Святослава Ігоровича, а також виявлення поблизу - в районі сучасного машинного залу Дніпрогесу - в 1928 році п'яти подібних мечів, схиляє істориків до думки про те, що даний меч є свідком і безпосереднім учасником останньої сутички Святослава з печенігами в 972 році.

 

І цей, і згадані вище мечі були знайдені без піхов або їхніх залишків, що, на думку директора заповідника Максима Остапенка, може свідчити про бойову сутичку, в якій вони були загублені колишніми господарями.

Єдиною такий сутичкою десятого століття біля дніпровських порогів, відомою з давньоруських літописів, була битва Святослава з печенігами.

 

Першим у присутності журналістів з унікального предмета зняв біле полотно і взяв у руки реставратор Національного науково-дослідного реставраційного центру України Віктор Голуб.

 

"Практично цілий меч, - зазначив столичний реставратор. - Завдяки тому, що цей меч був у воді, а не в землі, він краще зберігся: "прочитується" його форма, художні особливості, деталі".

Максим Остапенко розповів справді чудесну історію набуття меча: його під час рибаловлі на спінінг вивудив з глибини 22 метри звичайний рибалка, гачок якого зачепився "за елемент іржі" посередині клинка. Для музею клинок викупили спонсори.

 

"Оформлення цього меча свідчить, що це зброя найвищого рангу, - підкреслює "елітарність" клинка Максим Остапенко. - В оформленні цього меча використано, як мінімум, чотири кольорових метали - мідь, жовтий метал, який може бути низькопробним золотом або латунню, і срібло. Ця техніка оформлення була найскладніша на той час і однозначно цей предмет найвищого елітарного рівня - або дружинників, або князів.

На меч іще чекає піврічна реставрація, після якої унікальну зброю виставлять перед відвідувачами Музею історії запорізького козацтва на Хортиці в оновленому вигляді.

Процес оновлення цінного артефакту, за словами Максима Остапенка, обійдеться приблизно в 25 тисяч гривень.

 

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.