ДОНЕЦЬКИЙ АЕРОПОРТ НАЗВАЛИ НА ЧЕСТЬ РАДЯНСЬКОГО КОМПОЗИТОРА

Після гучного найменування аеропорту Львова донецькі депутати і собі знайшли видатну людину, на честь якої назвали летовище.

Про це повідомляє УНІАН.

Комунальному підприємству "Міжнародний аеропорт "Донецьк" присвоїли ім'я видатного композитора Сергія Прокоф’єва, уродженця Донецького краю (він народився в селі Червоне Червоноармійського району Донецької області в 1891 році).

Таке рішення ухвалили вчора депутати Донецької обласної ради.

За словами голови Донецької облради Андрія Федорука, "з ініціативою такого рішення виступив трудовий колектив комунального підприємства, а депутати підтримали такий прекрасний почин".

"Це рішення дозволить нам з одного боку увічнити пам'ять видатного композитора ХХ століття Сергія Прокоф’єва. А з іншого боку, наш аеропорт одержить власне ім'я, що увиразнить його індивідуальність, стане візитною карткою Донецька і області", - сказав голова облради.

Сергій Прокоф'єв. 1918 рік

Наразі ім'я Прокоф'єва носять симфонічний оркестр Донецької філармонії і Донецька державна музична академія.

Сергій Прокоф'єв (1891-1953) - радянський композитор, народний артист РСФСР, лауреат шести Сталінських і Ленінської премії. Один із найбільш популярних композиторів ХХ-го сторіччя. Жив у Петербурзі, потім на еміграції (1918-1936), потім повернувся в СРСР.

Почесний професор Московської державної консерваторії з 1933 року. В 1948-му зазнав нападок за "формалізм" і любов до "західної" музики. Помер у Москві, на 40 хвилин пізніше Сталіна.

Нагадаємо, що 9 листопада Кабмін видав розпорядження про присвоєння державному підприємству "Міжнародний аеропорт "Львів" імені засновника міста Львова князя Данила Галицього. Цьому передувала громадська дискусія. Чи була така дискусія в Донецьку, не повідомляється.

Тим часом у Криму тривають суперечки щодо назви аеропорту "Сімферополь": кримські татари виступають за присвоєння йому імені радянського льотчика-аса Амет Хан Султана, а проросійські організації хочуть назвати аеропорт на честь фаворита Катерини ІІ Григорія Потьомкіна.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.