ЛЬВІВСЬКИЙ АЕРОПОРТ ОТРИМАВ ІМ'Я ЗАСНОВНИКА МІСТА

Міжнародний аеропорт "Львів" отримав назву на честь засновника міста короля Данила Галицького.

Відповідне розпорядження Кабінету Міністрів України прийнято 9 листопада, повідомляє УП з посиланням на прес-службу віце-прем'єра Бориса Колеснікова.

"Думаю, що це – цілком в дусі часу, в дусі того, як називаються аеропорти в світі", - зазначив Колесніков.

Окрім того, віце-прем'єр висловив переконання, що ця назва є "об’єднавчою".

7 листопада завершено голосування щодо назви львівського аеропорту. Впродовж п’яти днів в опитуванні, яке проводилось у мережі Facebook, взяло участь 12 258 користувачів.

З відчутним відривом перемогла пропозиція назвати аеропорт на честь засновника міста короля Данила Галицького (3 283 голосів, станом на 12:00 понеділка 7 листопада 2011 року).

Друге місце посіла назва на честь Степана Бандери (2 197 голосів). На третьому місці – назва "Аеропорт Львів" (1 554 голоси).

Пам'ятник королю Данилові у Львові

Нагадаємо, президент Янукович, відповідаючи на питання про те, як він оцінює ініціативу Львівської міськради про те, щоб назвати реконструйований аеропорт ім'ям лідера ОУН, сказав, що це вирішуватиме місцева рада.

Раніше мер Львова Андрій Садовий запропонував назвати аеропорт іменем короля Данила Галицького. За його словами, аеропорт є державним, тому остаточне рішення прийматиме держава.

Як відомо, восени 2010 року львівські інтелектуали розпочали збір підписів за те, щоб назвати аеропорт іменем всесвітньо відомого галицького скульптора XVIII-го сторіччя Івана Ґеорґа Пінзеля.

Данило Романович (1201-1264) - князь часів Київської Русі з династії Рюриковичів, правитель Галицько-Волинської держави, великий князь Київський.

Час його правління був найвищою добою Галицько-Волинського князівства, чиї кордони простягалися від Карпат до Києва і від Німану до Дунаю.

Мультфільм про війну Данила Галицького проти Міндовга Литовського (ВІДЕО)

Саме Данилів намісник обороняв Київ під час штурму Батия в 1240 році. Зi встановленням на київських землях влади Золотої Орди Данило переніс столицю з Галича в нове місто Холм (нині польський Хелм).

Крім Холму, Данило заснував Львів (на честь свого сина Лева), Кременець. Успішно воював з татарами, переміг хрестоносців. В січні 1254 року був коронований Папою Римський на короля всієї Русі.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.