ЛЬВІВСЬКИЙ АЕРОПОРТ ОТРИМАВ ІМ'Я ЗАСНОВНИКА МІСТА

Міжнародний аеропорт "Львів" отримав назву на честь засновника міста короля Данила Галицького.

Відповідне розпорядження Кабінету Міністрів України прийнято 9 листопада, повідомляє УП з посиланням на прес-службу віце-прем'єра Бориса Колеснікова.

"Думаю, що це – цілком в дусі часу, в дусі того, як називаються аеропорти в світі", - зазначив Колесніков.

Окрім того, віце-прем'єр висловив переконання, що ця назва є "об’єднавчою".

7 листопада завершено голосування щодо назви львівського аеропорту. Впродовж п’яти днів в опитуванні, яке проводилось у мережі Facebook, взяло участь 12 258 користувачів.

З відчутним відривом перемогла пропозиція назвати аеропорт на честь засновника міста короля Данила Галицького (3 283 голосів, станом на 12:00 понеділка 7 листопада 2011 року).

Друге місце посіла назва на честь Степана Бандери (2 197 голосів). На третьому місці – назва "Аеропорт Львів" (1 554 голоси).

Пам'ятник королю Данилові у Львові

Нагадаємо, президент Янукович, відповідаючи на питання про те, як він оцінює ініціативу Львівської міськради про те, щоб назвати реконструйований аеропорт ім'ям лідера ОУН, сказав, що це вирішуватиме місцева рада.

Раніше мер Львова Андрій Садовий запропонував назвати аеропорт іменем короля Данила Галицького. За його словами, аеропорт є державним, тому остаточне рішення прийматиме держава.

Як відомо, восени 2010 року львівські інтелектуали розпочали збір підписів за те, щоб назвати аеропорт іменем всесвітньо відомого галицького скульптора XVIII-го сторіччя Івана Ґеорґа Пінзеля.

Данило Романович (1201-1264) - князь часів Київської Русі з династії Рюриковичів, правитель Галицько-Волинської держави, великий князь Київський.

Час його правління був найвищою добою Галицько-Волинського князівства, чиї кордони простягалися від Карпат до Києва і від Німану до Дунаю.

Мультфільм про війну Данила Галицького проти Міндовга Литовського (ВІДЕО)

Саме Данилів намісник обороняв Київ під час штурму Батия в 1240 році. Зi встановленням на київських землях влади Золотої Орди Данило переніс столицю з Галича в нове місто Холм (нині польський Хелм).

Крім Холму, Данило заснував Львів (на честь свого сина Лева), Кременець. Успішно воював з татарами, переміг хрестоносців. В січні 1254 року був коронований Папою Римський на короля всієї Русі.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.