ЛЬВІВСЬКИЙ АЕРОПОРТ ОТРИМАВ ІМ'Я ЗАСНОВНИКА МІСТА

Міжнародний аеропорт "Львів" отримав назву на честь засновника міста короля Данила Галицького.

Відповідне розпорядження Кабінету Міністрів України прийнято 9 листопада, повідомляє УП з посиланням на прес-службу віце-прем'єра Бориса Колеснікова.

"Думаю, що це – цілком в дусі часу, в дусі того, як називаються аеропорти в світі", - зазначив Колесніков.

Окрім того, віце-прем'єр висловив переконання, що ця назва є "об’єднавчою".

7 листопада завершено голосування щодо назви львівського аеропорту. Впродовж п’яти днів в опитуванні, яке проводилось у мережі Facebook, взяло участь 12 258 користувачів.

З відчутним відривом перемогла пропозиція назвати аеропорт на честь засновника міста короля Данила Галицького (3 283 голосів, станом на 12:00 понеділка 7 листопада 2011 року).

Друге місце посіла назва на честь Степана Бандери (2 197 голосів). На третьому місці – назва "Аеропорт Львів" (1 554 голоси).

Пам'ятник королю Данилові у Львові

Нагадаємо, президент Янукович, відповідаючи на питання про те, як він оцінює ініціативу Львівської міськради про те, щоб назвати реконструйований аеропорт ім'ям лідера ОУН, сказав, що це вирішуватиме місцева рада.

Раніше мер Львова Андрій Садовий запропонував назвати аеропорт іменем короля Данила Галицького. За його словами, аеропорт є державним, тому остаточне рішення прийматиме держава.

Як відомо, восени 2010 року львівські інтелектуали розпочали збір підписів за те, щоб назвати аеропорт іменем всесвітньо відомого галицького скульптора XVIII-го сторіччя Івана Ґеорґа Пінзеля.

Данило Романович (1201-1264) - князь часів Київської Русі з династії Рюриковичів, правитель Галицько-Волинської держави, великий князь Київський.

Час його правління був найвищою добою Галицько-Волинського князівства, чиї кордони простягалися від Карпат до Києва і від Німану до Дунаю.

Мультфільм про війну Данила Галицького проти Міндовга Литовського (ВІДЕО)

Саме Данилів намісник обороняв Київ під час штурму Батия в 1240 році. Зi встановленням на київських землях влади Золотої Орди Данило переніс столицю з Галича в нове місто Холм (нині польський Хелм).

Крім Холму, Данило заснував Львів (на честь свого сина Лева), Кременець. Успішно воював з татарами, переміг хрестоносців. В січні 1254 року був коронований Папою Римський на короля всієї Русі.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.