ДОНЕЦЬКИЙ АЕРОПОРТ НАЗВАЛИ НА ЧЕСТЬ РАДЯНСЬКОГО КОМПОЗИТОРА

Після гучного найменування аеропорту Львова донецькі депутати і собі знайшли видатну людину, на честь якої назвали летовище.

Про це повідомляє УНІАН.

Комунальному підприємству "Міжнародний аеропорт "Донецьк" присвоїли ім'я видатного композитора Сергія Прокоф’єва, уродженця Донецького краю (він народився в селі Червоне Червоноармійського району Донецької області в 1891 році).

Таке рішення ухвалили вчора депутати Донецької обласної ради.

За словами голови Донецької облради Андрія Федорука, "з ініціативою такого рішення виступив трудовий колектив комунального підприємства, а депутати підтримали такий прекрасний почин".

"Це рішення дозволить нам з одного боку увічнити пам'ять видатного композитора ХХ століття Сергія Прокоф’єва. А з іншого боку, наш аеропорт одержить власне ім'я, що увиразнить його індивідуальність, стане візитною карткою Донецька і області", - сказав голова облради.

Сергій Прокоф'єв. 1918 рік

Наразі ім'я Прокоф'єва носять симфонічний оркестр Донецької філармонії і Донецька державна музична академія.

Сергій Прокоф'єв (1891-1953) - радянський композитор, народний артист РСФСР, лауреат шести Сталінських і Ленінської премії. Один із найбільш популярних композиторів ХХ-го сторіччя. Жив у Петербурзі, потім на еміграції (1918-1936), потім повернувся в СРСР.

Почесний професор Московської державної консерваторії з 1933 року. В 1948-му зазнав нападок за "формалізм" і любов до "західної" музики. Помер у Москві, на 40 хвилин пізніше Сталіна.

Нагадаємо, що 9 листопада Кабмін видав розпорядження про присвоєння державному підприємству "Міжнародний аеропорт "Львів" імені засновника міста Львова князя Данила Галицього. Цьому передувала громадська дискусія. Чи була така дискусія в Донецьку, не повідомляється.

Тим часом у Криму тривають суперечки щодо назви аеропорту "Сімферополь": кримські татари виступають за присвоєння йому імені радянського льотчика-аса Амет Хан Султана, а проросійські організації хочуть назвати аеропорт на честь фаворита Катерини ІІ Григорія Потьомкіна.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.