ДОНЕЦЬКИЙ АЕРОПОРТ НАЗВАЛИ НА ЧЕСТЬ РАДЯНСЬКОГО КОМПОЗИТОРА

Після гучного найменування аеропорту Львова донецькі депутати і собі знайшли видатну людину, на честь якої назвали летовище.

Про це повідомляє УНІАН.

Комунальному підприємству "Міжнародний аеропорт "Донецьк" присвоїли ім'я видатного композитора Сергія Прокоф’єва, уродженця Донецького краю (він народився в селі Червоне Червоноармійського району Донецької області в 1891 році).

Таке рішення ухвалили вчора депутати Донецької обласної ради.

За словами голови Донецької облради Андрія Федорука, "з ініціативою такого рішення виступив трудовий колектив комунального підприємства, а депутати підтримали такий прекрасний почин".

"Це рішення дозволить нам з одного боку увічнити пам'ять видатного композитора ХХ століття Сергія Прокоф’єва. А з іншого боку, наш аеропорт одержить власне ім'я, що увиразнить його індивідуальність, стане візитною карткою Донецька і області", - сказав голова облради.

Сергій Прокоф'єв. 1918 рік

Наразі ім'я Прокоф'єва носять симфонічний оркестр Донецької філармонії і Донецька державна музична академія.

Сергій Прокоф'єв (1891-1953) - радянський композитор, народний артист РСФСР, лауреат шести Сталінських і Ленінської премії. Один із найбільш популярних композиторів ХХ-го сторіччя. Жив у Петербурзі, потім на еміграції (1918-1936), потім повернувся в СРСР.

Почесний професор Московської державної консерваторії з 1933 року. В 1948-му зазнав нападок за "формалізм" і любов до "західної" музики. Помер у Москві, на 40 хвилин пізніше Сталіна.

Нагадаємо, що 9 листопада Кабмін видав розпорядження про присвоєння державному підприємству "Міжнародний аеропорт "Львів" імені засновника міста Львова князя Данила Галицього. Цьому передувала громадська дискусія. Чи була така дискусія в Донецьку, не повідомляється.

Тим часом у Криму тривають суперечки щодо назви аеропорту "Сімферополь": кримські татари виступають за присвоєння йому імені радянського льотчика-аса Амет Хан Султана, а проросійські організації хочуть назвати аеропорт на честь фаворита Катерини ІІ Григорія Потьомкіна.

Палієва гора

У Білій Церкві, над кручами Росі, височіє пам’ятник у вигляді кам’яної вежі з барельєфом козаків та сценами з їх бойового життя. Біля вежі розташована чавунна гармата з ядрами. Гора ця носить ім’я видатного козака - Семена Палія. Францішек Замойський так схарактеризував козацького полковника та його діяльність на теренах Правобережної України в останніх десятиліттях XVII – на початку XVIII ст.: «той, що хоче кинутися з мотикою на сонце»

Про український борщ з історичними приправами

На початку 2020 року київський ресторатор Євген Клопотенко виступив з благородною ініціативою внести культову українську страву – борщ – до списку світової нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Справу підтримало Міністерство культури. 1 липня 2022 року борщ включено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони

Лист про Україну як незалежну державу 1711 року

За документами зі шведських архівів ми можемо детально простежити традицію шведських королів підтримувати боротьбу козаків за незалежність України. Шведські королі вбачали у козаках надійних партнерів, які могли допомогти Швеції гарантувати безпеку в регіоні Балтійського моря і стримати загарбницькі амбіції Московії. Ще в 1623 році шведський король Густав ІІ Адольф розмірковував над можливістю підтримати боротьбу козаків за незалежність

Антибільшовицький Блок Народів. Нове прочитання

Матеріали про Антибільшовицький Блок Народів (АБН), які зберігаються в Галузевому державному архіві Служби зовнішньої розвідки України, дають змогу в нинішній ситуації під дещо іншим кутом зору подивитися на імперську політику Москви в усі періоди її існування в тих чи інших державних утвореннях і належним чином оцінити зусилля діячів українського-національно-визвольного руху, які намагалися об’єднати поневолені народи в боротьбі з імперією зла, застерігали увесь цивілізований світ бути пильними, згуртованими і не мати жодних ілюзій стосовно справжніх намірів кремлівських керманичів