У музею в Пирогово відбирають 20 гектарів землі - Київрада

Депутати постійної комісії Київради з питань культури та туризму не підтримали підготовлений КМДА проект рішення Київради про землевідведення, який відбирав у "Пирогово" 20 га.

Про це повідомила прес-служба голови комісії Олександра Бригинця.

У проекті ішлося про "землеустрій та відведення земельної ділянки музею площею 111,5 га для розміщення експозиції музею". Тим часом у прийнятому в липні 2008 року рішенні Київради про оформлення права Музею народної архітектури та побуту на користування земельною ділянкою ішлося про 131,6 га.

На думку депутата, чиновники, готуючи цей проект, підмінили поняття і приховали від громадськості справжню мету – перерозподілити особливо цінні землі в інтересах приватних забудовників.

"Мене дивує позиція керівництва музею, яке погодилась на незаконне зменшення своєї площі, - зазначив Бригинець. - Переконаний, що в даному випадку йдеться або про незаконний тиск на музей або про змову музейників з потенційними власниками цих 20 га".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.