КЛІНЧАЄВ ЗБРЕХАВ ПРО ПАМ'ЯТНИК КАТЕРИНІ ІІ У ЛУГАНСЬКУ

Влада Луганська не ухвалювала рішення про встановлення в місті пам'ятника російській імператриці Катерині II.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на заступника начальника управління Луганської міської ради з питань внутрішньої та інформаційної політики Олександра Савенка.

За його словами, рішення встановити в Луганську пам`ятник російській імператриці Катерині II може ухвалити лише громада (територіальна громада, орган місцевого самоврядування) міста.

"Громада міста такого рішення не приймала, - сказав Савенко. - Раніше пропонувалося пам`ятник Катерині II встановити в Сквері Пам`яті, але це викликало негатив у громадськості Луганська. Зараз оголошено конкурс на тематику пам`ятника, який планується встановити в цьому сквері".

Керівник прес-служби обласної ради Олена Бугаєць також заявила, що обласна влада не виділяла землю під установлення пам`ятника російській імператриці.

"Виділяти землю в місті може міська рада, а не обласна. Обласна рада землю в Луганську не виділяє", - наголосила Бугаєць.

У жовтні 2011 року скандальний депутат Луганської обласної ради Арсен Клінчаєв заявив, що в Луганську встановлять пам`ятник Катерині ІІ і під це облрада вже нібито "виділила землю в центрі міста".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.