Скандальний "регіонал" хоче в Луганську пам'ятник Катерині ІІ

У Луганську планують установити пам'ятник російській імператриці Катерині ІІ. А зробити це хоче депутат Клінчаєв - той самий, що боровся з біл-бордами БЮТ і організовував "музей жертв Помаранчевої революції".

Про встановлення монументу УНІАН повідомив депутат Луганської обласної ради, голова всеукраїнської громадської організації "Молода гвардія" Арсен Клінчаєв.

"Зараз розроблений пам'ятник Катерині ІІ як основоположниці міста Луганська. Виділена земля Луганською обласною радою в центрі міста", - сказав він.

Українці, які створили імперію. Універсальний бюрократ Катерини ІІ Безбородько

За його словами, наразі триває збір коштів на виготовлення пам'ятника.

Клінчаєв вважає, що закінчити роботи зі встановлення пам'ятника вдасться через два-три роки.

Нагадаємо, у 2007 році пам’ятник Катерині ІІ з’явився в Одесі.

Саме за часів правління Катерини ІІ в Україні була знищена Гетьманщина, згодом зруйнована Запорізька Січ і юридично запроваджено кріпацтво.

Меценати пам'ятника в Одесі не хочуть, щоб з нього знімали коханців Катерини

Нагадаємо, раніше Арсен Клінчаєв відзначився:

- створенням у Луганську "музею жертв Помаранчевої революції",

- бійкою зі студентом Східноукраїнського університету Сергія Мельничука, який відстоював в судах Луганська свої конституційні права навчатися українською,

- скаргою на те, що міліція побила самого Клінчаєва під час затримання за псування рекламних біл-бордів БЮТ,

- причетністю до встановлення в Луганську "луна-парку", на зламаній каруселі якого загинуло двоє людей,

- "ударним" виступом на стороні регіоналів під час сутичок у Верховній Раді у липні 2006 року, спричинених створенням "широкої коаліції" зі спікером Морозом. Сам Клінчаєв при цьому заявив, що готовий на Біблії поклястися, що в Києві в цей день не був, хоча фото свідчать зовсім про інше.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.