Скандальний "регіонал" хоче в Луганську пам'ятник Катерині ІІ

У Луганську планують установити пам'ятник російській імператриці Катерині ІІ. А зробити це хоче депутат Клінчаєв - той самий, що боровся з біл-бордами БЮТ і організовував "музей жертв Помаранчевої революції".

Про встановлення монументу УНІАН повідомив депутат Луганської обласної ради, голова всеукраїнської громадської організації "Молода гвардія" Арсен Клінчаєв.

"Зараз розроблений пам'ятник Катерині ІІ як основоположниці міста Луганська. Виділена земля Луганською обласною радою в центрі міста", - сказав він.

Українці, які створили імперію. Універсальний бюрократ Катерини ІІ Безбородько

За його словами, наразі триває збір коштів на виготовлення пам'ятника.

Клінчаєв вважає, що закінчити роботи зі встановлення пам'ятника вдасться через два-три роки.

Нагадаємо, у 2007 році пам’ятник Катерині ІІ з’явився в Одесі.

Саме за часів правління Катерини ІІ в Україні була знищена Гетьманщина, згодом зруйнована Запорізька Січ і юридично запроваджено кріпацтво.

Меценати пам'ятника в Одесі не хочуть, щоб з нього знімали коханців Катерини

Нагадаємо, раніше Арсен Клінчаєв відзначився:

- створенням у Луганську "музею жертв Помаранчевої революції",

- бійкою зі студентом Східноукраїнського університету Сергія Мельничука, який відстоював в судах Луганська свої конституційні права навчатися українською,

- скаргою на те, що міліція побила самого Клінчаєва під час затримання за псування рекламних біл-бордів БЮТ,

- причетністю до встановлення в Луганську "луна-парку", на зламаній каруселі якого загинуло двоє людей,

- "ударним" виступом на стороні регіоналів під час сутичок у Верховній Раді у липні 2006 року, спричинених створенням "широкої коаліції" зі спікером Морозом. Сам Клінчаєв при цьому заявив, що готовий на Біблії поклястися, що в Києві в цей день не був, хоча фото свідчать зовсім про інше.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.