Кирил каже, що День визволення від Варшави - те ж саме, що й від Гітлера

Патріарх Московський Кирил сподівається, що День народної єдності 1612 року вкоріниться у свідомості росіян, як День Перемоги 1945-го. "...Частина суспільства тоді сприйняла це як якесь звільнення і присягнула ворогові..."

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Сьогодні день перемоги, - сказав патріарх після Божественної літургії в Казанському храмі на Червоній площі в Москві в п'ятницю, в День народної єдності і свято Казанської ікони Божої Матері.

Волзькі татари згадали, як Іван Грозний брав Казань

За його словами, якщо порівнювати те, що сталося в далекому XVII столітті, з тим, що відбулося в столітті XX-му, "можна з упевненістю сказати, що це події одного порядку, і одне не важливіше іншого".

Як зазначив патріарх, на відміну від Другої світової, коли ворог не зумів увійти до Москви, "в збентеженому XVII столітті ворог увійшов до Москви і сів у Кремлі, і трагедія народу була не тільки в тому, що ворог зумів окупувати столицю, а в тому, що значна частина суспільства сприйняла це як якесь звільнення і готова була присягнути ворогові".

"Ворога" у Кремль посадив наш земляк із Галичини

Патріарх указав на те, що народ зумів організуватися без будь-якої участі будь-якої влади, і назвав звільнення Росії в Смутні часи, як і у Великій Вітчизняній війні, Божим дивом.

"Святкуючи великий день перемоги народу нашого, доленосний переворот у нашій історії, ми дякуємо Господу, Цариці Небесній перед її чудотворним образом і віримо, що, поки зберігається православ'я на Русі, поки абсолютна більшість людей пов'язує себе з Православною церквою, у нас є духовна сила, яку ми можемо, поєднуючи з трудами, обертати на велику перемогу", - додав Кирил.

ДОВІДКА:

Внаслідок державної кризи у Московській державі, яка настала після смерті Івана Грозного, з 1605 року нею керували ставленики Речі Посполитої. Після ряду союзницьких угод, зрад і повстань частина бояр уклала договір з королем Швеції, але їм не вдалося вибити представників Речі Посполитої (поляків, литовців-білорусів та українців) - в 1610 році вони зазнали поразки у битві під Клушиним і Москва присягнула королевичу Владиславу.

У білоруській блогосфері гуляє такий провокаційний плакат

Через незгоди серед поляків (батько Владислава король Сигізмунд ІІІ хотів, щоб титул Московського царя дістався йому, та й адміністраторами представники корони виявилися слабкими, поводячись як окупанти) у Московії спалахує народне повстання.

4 листопада (за новим стилем) 1612 року ополчення під керівництвом Мініна і Пожарського штурмом бере Китай-Город (другу після Кремля укріплену частину міста), а наступного дня змушує польсько-литовський гарнізон Кремля капітулювати.

З 2005 року 4 листопада є державним святом РФ - Днем народної єдності.

Нагадаємо, що у вересні 2011 року Луганський міськвиконком заборонив акцію з розгортання державного прапора України, оскільки в місто приїхав патріарх Кирил.

У червні Верховна Рада теж вирішила святкувати "звільнення від Речі Посполитої", проголосувавши за законопроект Петра Ющенка.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.