10 листопада очікується масове перейменування столичних вулиць

Вулицям, названим у 1940 році на честь керівників Січневого повстання 1918 року у Києві, на найближчій сесії Київради, в четвер, будуть повернуті історичні назви. І це ще не всі перейменування, які плануються.

Про це повідомив член комісії з питань найменувань та пам’ятних знаків КМДА, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Ідеться про вулиці Олександра Аніщенка і Андрія Іванова на Печерську. Їм планують повернути попередні назви - відповідно вулиця Левандовська та провулок Бутишева.

"Самої вулиці Січневого повстання вже давно не існує, її було перейменовано у вул. Івана Мазепи, а пізніше, частина цієї вулиці у вул. Лаврську. Таким чином, сама подія - Січневе повстання більшовиків проти української влади – вже зникла з мапи Києва. А "герої" тієї події досі увічнені. Тепер, справедливість буде відновлено", - наголосив Бригинець.

"Роля хлопчаків". Як маленькі кияни в січні 1918-го захищали "Арсенал"

Провулок Бутишева - одна з давніх вулиць Печерська, іменована за прізвищем одного з домовласників - Бутишева з 1803 року. 

Левандовська вулиця з’явилась у 1869 року - за прізвищем київського письменника і проповідника, вихованця Київської академії, протоієрея Софійського собору Іоана Леванди.

 Пам'ятна дошка на будинку за адресою Аніщенка, 17

Олександр Аніщенко - робітник заводу "Арсенал", загинув під час Січневого повстання 1918 року.

Андрій Іванов - уродженець Владімірської губернії, член партії більшовиків з 1906 року, з 1916 року працював на "Арсеналі", один із керівників Січневого повстання, після встановлення радянської влади працював в урядових структурах СРСР.

В лютому 1918 року врятував від розправи муравйовських солдат історика Дмитра Дорошенка (губернського комісара УНР на Чернігівщині). Цікавий ньюанс - на момент початку повстання Іванова не було в Києві, він прибув у місто вже в розпал заворушень.

Хто насправді підняв Січневе повстання?

"Історична Правда": дещо лякає лексика, яку вживає пан Бригинець. "Події не існує", "герої", "справедливість буде відновлено"... Факт Січневого повстання нікуди не дівся, це така ж частина історії України, як і УНР.

Нагадаємо, на попередній сесії Київради вул. Танкову було перейменовано на вул. Ігоря Сікорського. А на найближчій сесії Київради в четвер, 10 листопада 2011 року очікується також повернення історичних назв вул. Червоноармійській (на Велику Васильківську), Воровського (Бульварно-Кудрявську) та Фрунзе (Кирилівську).

У червні 2011 року комісія з питань найменувань та пам'ятних знаків КМДА рекомендувала Київраді перейменувати лівобережні вулицю Серафимовича і бульвар Давидова на вулицю Івана Миколайчука та бульвар Віктора Некрасова.

Гайдамаки з Донбасу. Як "донецькі" придушували Січневе повстання у Києві

У жовтні комісія підтримала пропозицію перейменувати вулицю маршала Малиновського в Оболонському районі міста Києва на вулицю Олександра Архипенка.

У грудні 2010 року Бригинець заявляв, що сусідні з вулицею Малиновського вулиці угорських комуністів Мате Залки і Лайоша Гавро на Оболоні буде перейменовано на честь Романа Шухевича і Ярослава Стецька.

Про інші перейменування вулиць і площ у Києві, Одесі, Харкові, Львові та інших містах України читайте за тегом "топоніміка".

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін