Київська влада думає, що в столичні музеї стоятимуть черги

Згідно зі Стратегією Києва, до 2025 року в столичних музеях збільшиться кількість відвідувачів: з 4 млн до майже 9 млн.

Про це повідомив голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"В Києві є приклади, коли на для того, щоб побувати на деяких виставках вишиковуються черги, - зазначив депутат. - Щоправда, поки, це стосується лише двох експозиційних осередків: Мистецького Арсеналу та PinchukArtCentre".

На думку Бригинця, для того, щоб відвідуваність столичних музеїв збільшилась реально, а не на папері, треба розробити систему заохочення людей - запровадити безкоштовне відвідування музейних закладів, або інвестувати в їх переобладнання та популяризацію.

"Це цілком втілювано, адже деякі з муніципальних музеїв нашого міста насправді унікальні", - сказав депутат.

Нагадаємо, "Стратегія розвитку міста Києва до 2025 року" у кінцевому варіанті буде винесена на розгляд депутатів Київради 15 грудня 2011 року.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.