Анонс: відзначення 11-ої річниці акції "Україна без Кучми"

15 грудня 2011 року, у четвер, о 15.00, біля приміщення Інституту "Республіка" за адресою вул. Горького, 12-б (метро Площа Льва Толстого) відбудеться відзначення Дня Свободи.

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

"Саме в цей день 11 років тому і саме на Майдані Незалежності розпочалась перша в незалежній Україні громадянська акція "Україна без Кучми", учасники якої прагнули до змін Системи, відставки президента Кучми і вимагали від тогочасного режиму правди про вбивство журналіста Гонгадзе", - йдеться у повідомленні.

2001: масові сутички з міліцією - апофеоз акції "Україна без Кучми" (ВІДЕО)

Місце відзначення обране тому, що у цьому приміщенні було прийняте рішення про початок УбК і це приміщення стало штабом акції.

У акції візьмуть участь учасники УбК, зокрема політв’язні, які були засуджені у "справі 9 березня".

Організатори та активісти УбК запрошують приєднатися до святкування представників ЗМІ, а також "тих громадян, які усвідомлюють Свободу як життєву необхідність".

"Україна без Кучми" - спогади організаторів

Під час відзначення буде встановлено намет як "символ боротьби із системою кучмізму, яка й досі панує в Україні". Також відбудеться презентація книжки учасника УбК Олександра Хоменка "Есеї республіканської осені".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.