УПА БОРОЛАСЯ ЗА ІНТЕРЕСИ УКРАЇНИ - КЛИЧКО

Лідер партії "УДАР" Віталій Кличко вважає, що крапку в питанні визнання ветеранів Української повстанської армії поставить історія.

"Я вважаю, що на сьогодні нерозумно піднімати ці питання, які ведуть до напруги в українському (суспільстві)", - сказав він у програмі Володимира Познера в ефірі російського Першого каналу.

"Моя особиста думка - ці питання не треба чіпати. Треба об'єднуватися навколо цінностей, навколо нашого майбутнього. Треба будувати наше майбутнє, а не копатися в нашому минулому... Лише історія дасть об'єктивну оцінку цим діям", - додав Кличко, відповідаючи на питання, чи вважає він, що ветеранів УПА і ВВВ треба прирівняти у пільгах.

"Велика частина людей каже, що (солдати) УПА боролися один проміжок часу проти фашизму, боролися також з Червоною армією, вони боролися, відстоюючи інтереси України", - додав лідер партії "УДАР".

На коментар ведучого про те, що в Прибалтиці деякі "латиші, естонці і так далі були в СС і боролися, кажуть, за незалежність Латвії, Естонії", Кличко відповів:

"Я одне можу сказати з цього приводу. Якщо людина одягнула форму СС... Є чітке ... Вона пофарбувала себе в ті кольори, в які пофарбувала себе. І ті люди, які... підтримували фашистів, нацизм, викликають лише негативні емоції у мене особисто, знаючи історію. І ні в якому разі таких людей ні підтримувати, ні захищати я ніколи не робив і не збираюся цього робити".

В лісах під Бродами. Подорож місцями боїв СС "Галичина"

Пізніше у своєму блозі на УП Кличко додав, що розділяє боротьбу УПА і тих, хто пішов до лав німецької армії, і висловив подив, що деякі ЗМІ перекрутили його слова.

"Можливо, багато українців хотіли б від мене більш жорсткої і однозначної відповіді щодо підтримки УПА на російському телеканалі. І все ж дозволю собі зауважити – в першу чергу ми разом маємо досягти консенсусу щодо визнання української повстанської армії в самій Україні, пояснити в першу чергу нашим громадянам, що воїни УПА боролися за Україну своєї мрії – незалежну, без німців, без "совєтів".

На думку лідера партії "УДАР", що політики повинні толерантно, а не з "шашкою наголо" змінювати суспільну думку, не під вибори і для політичних дивідендів займатися історією чи оцінювати саме перед виборами історичних діячів, яких поки що українське суспільство сприймає по-різному.

"Нам потрібно разом вчитися толерантності, і це допоможе краще зрозуміти нашу непросту історію", - зазначив Кличко.

"Але яким же було здивування, коли на деяких українських сайтах побачив перекручені, пересмикнуті відповіді зі скандальними заголовками про "фашистів", - додав політик. - Розумію, що починаються вибори і є чимало зацікавлених в тому, аби дискредитувати в очах українців опозиційні політичні сили і їх лідерів".

За словами Кличка, справа політиків – поважати історію, але творити сьогодення і думати про майбутнє.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.