ПОМЕР ВАЦЛАВ ГАВЕЛ

У неділю у віці 75 років помер Вацлав Гавел, драматург, борець із тоталітаризмом, лідер чехословацької "Оксамитової революції", останній президент соціалістичної Чехословаччини і перший президент Чехії. Саме Гавел успішно розпочав пост-комуністичне реформування країни.

За часів Празької весни Гавел був залучений до політичних дебатів і закликав до розбудови демократичного суспільства. Після жорстокого придушення Чехословацької революції 1968 року країнами Варшавського договору, Гавел був покараний забороною публікуватися і став одним з найбільш відомих дисидентів та критиків режиму "нормалізації".

Гавел захищав права політичних в'язнів і став співзасновником та одним з перших спікерів громадянської правозахисної ініціативи Хартія 77.

Прага-1968: дві зірки поп-музики і Вацлав Гавел (ФОТО, ВІДЕО)

За участь у правозахисному русі був засуджений і відбув п’ять років у в’язниці. Перед ув’язненням Гавел устиг написати і поширити один зі своїх найвпливовіших ессеїв "Сила безсилих" (чеськ. Moc bezmocných, 1978).

Прага, 1989. 200 тисяч маніфестантів на Вацлавській площі

Наприкінці 1980-х років Гавел був одним з творців "Громадянського форуму", який перетворився на провідну опозиційну силу у Чехословакії.

1989: Перша поява Вацлава Гавела на телебаченні ЧССР (ВІДЕО)

29 грудня 1989 року на спільному засіданні обох палат федеральних зборів Чехословацької соціалістичної республіки Гавел був обраний президентом.

Чехи вшановують пам'ять президента. 18 грудня 2011 року, Прага, Вацлавська площа

Після того, як Чехія і Словакія стали самостійними державами у 1993 році, Гавел став першим президентом Чехії, керуючи країною до 2003 року. Президент Гавел здійснив успішні реформи з модернізації Чеської республіки.

Останні роки Вацлав Гавел тяжко хворів.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.