ПОМЕР ВАЦЛАВ ГАВЕЛ

У неділю у віці 75 років помер Вацлав Гавел, драматург, борець із тоталітаризмом, лідер чехословацької "Оксамитової революції", останній президент соціалістичної Чехословаччини і перший президент Чехії. Саме Гавел успішно розпочав пост-комуністичне реформування країни.

За часів Празької весни Гавел був залучений до політичних дебатів і закликав до розбудови демократичного суспільства. Після жорстокого придушення Чехословацької революції 1968 року країнами Варшавського договору, Гавел був покараний забороною публікуватися і став одним з найбільш відомих дисидентів та критиків режиму "нормалізації".

Гавел захищав права політичних в'язнів і став співзасновником та одним з перших спікерів громадянської правозахисної ініціативи Хартія 77.

Прага-1968: дві зірки поп-музики і Вацлав Гавел (ФОТО, ВІДЕО)

За участь у правозахисному русі був засуджений і відбув п’ять років у в’язниці. Перед ув’язненням Гавел устиг написати і поширити один зі своїх найвпливовіших ессеїв "Сила безсилих" (чеськ. Moc bezmocných, 1978).

Прага, 1989. 200 тисяч маніфестантів на Вацлавській площі

Наприкінці 1980-х років Гавел був одним з творців "Громадянського форуму", який перетворився на провідну опозиційну силу у Чехословакії.

1989: Перша поява Вацлава Гавела на телебаченні ЧССР (ВІДЕО)

29 грудня 1989 року на спільному засіданні обох палат федеральних зборів Чехословацької соціалістичної республіки Гавел був обраний президентом.

Чехи вшановують пам'ять президента. 18 грудня 2011 року, Прага, Вацлавська площа

Після того, як Чехія і Словакія стали самостійними державами у 1993 році, Гавел став першим президентом Чехії, керуючи країною до 2003 року. Президент Гавел здійснив успішні реформи з модернізації Чеської республіки.

Останні роки Вацлав Гавел тяжко хворів.

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".