В суді перебуває низка справ про позбавлення звання Героя "негромадян"

У Вищому адмінсуді перебуває низка справ про позбавлення звань Героя поета Василя Стуса, пісняра Володимира Івасюка та диригента й керівника Української капели бандуристів ім. Тараса Шевченка у США Григорія Китастого.

Відповідні позови подав донеччанин Володимир Оленцевич, який перед тим судився через присвоєння героїв Степану Бандері та Роману Шухевичу, пише "Україна молода".

На думку Оленцевича, всі нагороджені Герої України не можуть називатися такими, бо не були громадянами України.

Син командувача УПА Юрій Шухевич переконаний, що Вищий адмінсуд ухвалить рішення у справі Стуса, Івасюка та Китастого на користь Оленцевича.

"Я не сумніваюся, що так і буде. Адже там аналогічна ситуація, як і в справі Романа Шухевича. Дві інстанції Оленцевичу відмовили, але він подав касаційну скаргу, і її задовольнили. Тепер слово за Вищим адмінсудом. І рішення його буде аналогічним, тільки дуже скандальним. Бачте, це вже пішла справжня лавина", - сказав він.

На думку Шухевича, ухваливши свого часу рішення у справі Бандери та Шухевича на користь Оленцевича, ВАСУ загнав себе в глухий кут.

"Бо тепер, якщо суд не прийме аналогічне рішення при подібних обставинах і мотивації, то тим самим визнає, що попередні ухвали по Бандері та Шухевичу були політичні. І якщо логічно дивитися, то такі самі підстави "зняти" Героя України є і щодо Олексія Береста (радянський герой ІІ Світової війни, який встановив Прапор Перемоги на даху німецького Рейхстагу), генерала Кузьми Дерев’янка (приймав капітуляцію Японії), навіть ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Адже всі вони формально не були громадянами України. Вони були громадянами СРСР", - сказав він.

У свою чергу адвокат Степана Бандери-молодшого Роман Орєхов вважає, що і Бандеру, і Шухевича могли нагородити званням Героя України посмертно.

"Як правник я повторював це не раз: небіжчик не має громадянства. Відтак говорячи "посмертно", нагороджуємо того, хто вже не має жодних громадянських, цивільних або політичних прав. А тому й немає жодного значення, громадянином якої країни він був. Бо ж тепер він уже не громадянин! Це зрозуміло будь-якому юристу!", - заявив він.

Адвокат додав, що у справі Стуса та Івасюка формально суд має такі ж самі підстави позбавити звань героїв.

"І враховуючи судову практику, яку сам для себе створив Вищий адмінсуд у справі Бандери та Шухевича, укази щодо Стуса та Івасюка теж можуть бути скасовані", - вважає він.

Про те, хто є Героєм України і за що дають це звання, читайте на "Історичній Правді".

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.