СУД НЕ ПОВЕРТАТИМЕ БАНДЕРІ І ШУХЕВИЧУ ЗВАННЯ ГЕРОЇВ

Вищий адмінсуд відмовив у допуску до провадження Верховного Суду справи про позбавлення лідера ОУН Степана Бандери і головнокомандувача УПА Романа Шухевича звань героїв.

Як повідомляє адвокат Володимир Оленцевич, котрий оскаржував в Донецькому суді укази про присвоєння звань, таке рішення було озвучено на судовому засіданні у Вищому адміністративному суді, пише "Остров".

"Тепер можна сміливо говорити про повну відсутність будь-яких процесуальних можливостей у законодавстві України для скасування судових рішень про незаконність указів президента Віктора Ющенка про присвоєння звання Героя України Роману Шухевичу і Степану Бандері", - зазначив Оленцевич.

Слід зазначити, що заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі подається до Верховного Суду через Вищий адмінсуд. При цьому вирішення питання про допуск справи до провадження Верховного Суду здійснюється колегією у складі п'яти суддів Вищого адмінсуду, яка формується без участі суддів, які постановили оскаржуване рішення.

Рівно чотири роки тому, 14 жовтня 2007 року, екс-президент Віктор Ющенко присвоїв звання героя Роману Шухевичу. Пізніше, у січні 2010 року звання героя удостоївся Степан Бандера.

У квітні 2010-го Донецький апеляційний адмінсуд визнав рішення про присвоєння звання головнокомандувачу УПА незаконним, мотивуючи це тим, що Героєм України може стати лише громадянин країни, а Шухевич де-юре таким не був.

У вересні 2010 року за тією ж схемою звання героя позбувся лідер ОУН Степан Бандера.

У Вищий адмінсуд було подано 6 касаційних скарг на рішення у справі Шухевича, і 10 - у справі Бандери (серед авторів, зокрема, були Віктор Ющенко, син Шухевича Юрій, а також онук Бандери Степан).

2 серпня Вищий адміністративний суд України підтвердив незаконність присвоєння звання Героя України Степану Бандері та Роману Шухевичу.

Наступного дня в.о. міністра юстиції Інна Ємельянова заявила, що це рішення ВАСУ може бути оскаржене у Верховному Суді.

Загалом з 1998 року звання Героя України отримали - враховуючи Бандеру і Шухевича - 262 людини.

Детальніше про тих, кому в Україні дають найвищу нагороду, можна прочитати в статті на "Історичній Правді".

Нагадаємо, що сьогодні в Україні відзначається 69-а річниця утворення Української Повстанської армії.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.