У Харкові збирають історії евакуації часів Другої світової

У Харкові стартував проект "404 - Невідомі сторінки історії", присвячений збору усних свідчень про евакуацію громадян УРСР на схід Радянського Союзу і життю в тилу.

ІП попросила організаторів проекту розповісти про цю ініціативу:

"404 - Невідомі сторінки історії" - це проект, пов'язаний з вивченням аспектів історії, яким, на жаль, приділяють меншу увагу. Зокрема, в суспільстві мало що насправді знають про евакуацію під час Другої світової, котра проходила у Радянському союзі, не дивлячись на те, що люди, які перебували в евакуації, живуть серед нас, є нашими родичами або сусідами.

Ця сторона мало вивчалася навіть професійними істориками, які не безпідставно більше звертали увагу на фронтовий героїзм і трагедію Голокосту.

Однак сьогодні, на нашу думку, прийшов час уважніше придивитися до евакуації як історії порятунку населення, так і просто героїзму звичайних людей у тилу та їхній вклад у перемогу над нацистською Німеччиною. 

Наївно думати, що радянська влада піклувалася про своїх громадян, бо евакуація насправді носила досить жорсткий характер, а виїхати з будь-якого міста було не так просто.

Про евакуацію з Донбасу читайте у проекті ІП "1939-1945: Неписана історія"

Проект "404 - невідомі сторіки історії" - це група волонтерів, яка вирішила зібрати саме усну історію евакуації. Тобто ми записуємо та збираємо історії людей, більшість з яких були ще дітьми і змогли опинитися в тисячах кілометрів від своїх окупованих міст. Проте їхнє життя там було не таким безхмарним, а місцеві жителі не завжди були раді приймати тисячі незваних гостей...

Проект організовано в Харкові суспільною організацією "Амута" за підтримки фондів підтримки ініціатив Хамама та Claims Conference, Міжнародного Соломоного університету в Харкові, Міжобласної волонтерської організації "СВІТ – Україна", єврейської агенції "Сохнут", Харківської асоціації шкільних євроклубів та інших партнерів.

Ми збираємо усні історії у нашому регіоні, але будемо вдячні всім, хто можуть і хочуть додати свою історії або історію своєї родини, або навіть організувати подібний проект у своєму регіоні. Результати нашої плідної праці можна буде побачити наприкінці весни 2012 року".

Щоб долучитися до проекту, пишіть на електронну пошту toknow404 @ gmail.com .

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.