У Харкові збирають історії евакуації часів Другої світової

У Харкові стартував проект "404 - Невідомі сторінки історії", присвячений збору усних свідчень про евакуацію громадян УРСР на схід Радянського Союзу і життю в тилу.

ІП попросила організаторів проекту розповісти про цю ініціативу:

"404 - Невідомі сторінки історії" - це проект, пов'язаний з вивченням аспектів історії, яким, на жаль, приділяють меншу увагу. Зокрема, в суспільстві мало що насправді знають про евакуацію під час Другої світової, котра проходила у Радянському союзі, не дивлячись на те, що люди, які перебували в евакуації, живуть серед нас, є нашими родичами або сусідами.

Ця сторона мало вивчалася навіть професійними істориками, які не безпідставно більше звертали увагу на фронтовий героїзм і трагедію Голокосту.

Однак сьогодні, на нашу думку, прийшов час уважніше придивитися до евакуації як історії порятунку населення, так і просто героїзму звичайних людей у тилу та їхній вклад у перемогу над нацистською Німеччиною. 

Наївно думати, що радянська влада піклувалася про своїх громадян, бо евакуація насправді носила досить жорсткий характер, а виїхати з будь-якого міста було не так просто.

Про евакуацію з Донбасу читайте у проекті ІП "1939-1945: Неписана історія"

Проект "404 - невідомі сторіки історії" - це група волонтерів, яка вирішила зібрати саме усну історію евакуації. Тобто ми записуємо та збираємо історії людей, більшість з яких були ще дітьми і змогли опинитися в тисячах кілометрів від своїх окупованих міст. Проте їхнє життя там було не таким безхмарним, а місцеві жителі не завжди були раді приймати тисячі незваних гостей...

Проект організовано в Харкові суспільною організацією "Амута" за підтримки фондів підтримки ініціатив Хамама та Claims Conference, Міжнародного Соломоного університету в Харкові, Міжобласної волонтерської організації "СВІТ – Україна", єврейської агенції "Сохнут", Харківської асоціації шкільних євроклубів та інших партнерів.

Ми збираємо усні історії у нашому регіоні, але будемо вдячні всім, хто можуть і хочуть додати свою історії або історію своєї родини, або навіть організувати подібний проект у своєму регіоні. Результати нашої плідної праці можна буде побачити наприкінці весни 2012 року".

Щоб долучитися до проекту, пишіть на електронну пошту toknow404 @ gmail.com .

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.