У Харкові збирають історії евакуації часів Другої світової

У Харкові стартував проект "404 - Невідомі сторінки історії", присвячений збору усних свідчень про евакуацію громадян УРСР на схід Радянського Союзу і життю в тилу.

ІП попросила організаторів проекту розповісти про цю ініціативу:

"404 - Невідомі сторінки історії" - це проект, пов'язаний з вивченням аспектів історії, яким, на жаль, приділяють меншу увагу. Зокрема, в суспільстві мало що насправді знають про евакуацію під час Другої світової, котра проходила у Радянському союзі, не дивлячись на те, що люди, які перебували в евакуації, живуть серед нас, є нашими родичами або сусідами.

Ця сторона мало вивчалася навіть професійними істориками, які не безпідставно більше звертали увагу на фронтовий героїзм і трагедію Голокосту.

Однак сьогодні, на нашу думку, прийшов час уважніше придивитися до евакуації як історії порятунку населення, так і просто героїзму звичайних людей у тилу та їхній вклад у перемогу над нацистською Німеччиною. 

Наївно думати, що радянська влада піклувалася про своїх громадян, бо евакуація насправді носила досить жорсткий характер, а виїхати з будь-якого міста було не так просто.

Про евакуацію з Донбасу читайте у проекті ІП "1939-1945: Неписана історія"

Проект "404 - невідомі сторіки історії" - це група волонтерів, яка вирішила зібрати саме усну історію евакуації. Тобто ми записуємо та збираємо історії людей, більшість з яких були ще дітьми і змогли опинитися в тисячах кілометрів від своїх окупованих міст. Проте їхнє життя там було не таким безхмарним, а місцеві жителі не завжди були раді приймати тисячі незваних гостей...

Проект організовано в Харкові суспільною організацією "Амута" за підтримки фондів підтримки ініціатив Хамама та Claims Conference, Міжнародного Соломоного університету в Харкові, Міжобласної волонтерської організації "СВІТ – Україна", єврейської агенції "Сохнут", Харківської асоціації шкільних євроклубів та інших партнерів.

Ми збираємо усні історії у нашому регіоні, але будемо вдячні всім, хто можуть і хочуть додати свою історії або історію своєї родини, або навіть організувати подібний проект у своєму регіоні. Результати нашої плідної праці можна буде побачити наприкінці весни 2012 року".

Щоб долучитися до проекту, пишіть на електронну пошту toknow404 @ gmail.com .

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.