ЧЕРКАСЬКИЙ СУД ВИЗНАВ НЕЗАКОННИМ ДЕМОНТАЖ ЛЕНІНА

Соснівський районний суд Черкас визнав незаконним демонтаж пам'ятника вождю більшовицької партії Російської імперії та лідеру Жовтневої революції 1917 року Володимиру Леніну.

Про це повідомляє черкаський інтернет-сайт "Провінція".

Суд зобов'язав Черкаський міськвиконком та мера міста Сергія Одарича повернути монумент на Соборну площу.

Таким чином, у вівторок суддя Соснівського райсуду Черкас частково задовольнив позов пенсіонера Миколи Гуріненка та обкому КПУ до Одарича та виконавчого комітету міста.

У суді представники позивача довели, що перенесення пам'ятника було незаконним, оскільки виконком Черкас ніколи не приймав відповідного рішення.

Як повідомили представники позивача, у протоколі засідання Черкаського виконкому від 27 листопада 2008 року питання про перенесення пам'ятника було внесено до порядку денного, але не обговорювалося й не голосувалося.

Як відомо, у ніч на 28 листопада 2008 року у Черкасах з центральної площі демонтували пам'ятник вождю більшовицької революції в Російській імперії Володимиру Ульянову (Леніну). Під час демонтажу гранітний монумент розвалився.

Нагадаємо, два тижні тому закарпатські комуністи заявили, що вимагають повернути в центр Ужгорода пам'ятник Леніну, демонтований у 1991 році. Тим часом греко-католики пропонують переплавити бронзового Ілліча на єпископа Андрія Бачинського.

У листопаді 2011 року нардеп від КПУ Євген Царьков заявив, що комуністи відновили в Україні 80 пам'ятників Леніну.

У квітні 2011 року на кошти КПУ було встановлено пам'ятник Леніну в селі Новослобідка Запорізької області. Відкриття теж відбулося від імені місцевої громади.

У червні комуністи відновили розбитий невідомими пам'ятник Леніну в смт Шишаки Полтавської області.

В серпні було демонтовано пам'ятник Леніну на центральній площі Борисполя (Київська область).

 

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»