В Луганську показали чеський фільм про УПА

Громадянська ініціатива "Права Справа" за сприяння консульства Республіки Чехії у Львові, презентувала в Луганську чеську документальну стрічку "Бандерівці".

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори показу.

Основою для документального фільму стали свідчення очевидців боротьби Української Повстанської армії. Події охоплюють період від початку визвольного руху і до наших днів. Над фільмом працювали чеські історики та публіцисти.

В основу стрічки поклали свідчення очевидців діяльності УПА й коментарі іноземних та українських істориків. Також у фільмі лунають повстанські пісні.

У центрі сюжету картини "Бандерівці" - рейд УПА теренами Чехословаччини 1947 року. Глядача знайомлять із перипетіями встановлення радянської влади в Україні, сталінськими репресіями, німецькою окупацією. У споминах автори розкривають  переплетіння людських доль, стосунки із місцевим населенням в Україні, а потім у Словаччині та Чехії. 

У фільмі "Бандерівці" використали не лише  документи, фотографії та свідчення очевидців. Чеські кінематографісти відшукали унікальні кадри боїв та рейдів вояків УПА.

"Фільм описує перехід 300 бандерівців через Польщу, Чехословаччину в американську зону, щоб продемонструвати, що в Україні триває антикомуністичний супротив, - зазначив перед показом співголова ГІ "Права справа" Дмитро Снєгирьов. - У стрічці розкриваються долі людей, які мужньо боролися за Україну, гинули на полі бою, вистрілюючи останні набої. Українська нація — єдина, яка кинула виклик обом найпотужнішим на той час силам — німецьким і радянським військам. І боролися українці без жодної зовнішньої підтримки".

Головним завданням презентації фільму "Бандерівці" було донесення історичної правди щодо подій Другої світової війни, повідомили луганчани-організатори показу. З цією метою за сприяння місцевої "Просвіти" було безкоштовно роздано близько 200 копій фільму для навчальних закладів Луганщини.

Більше про чеську стрічку "Бандерівці" читайте і дивіться на "Історичній Правді".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.