У Львові відкривається виставка скіфського золота з колекції "Платар"

Завтра, 27 грудня, о 10:00 у львівському Палаці Потоцьких відкриється виставка “Золоті скарби зниклих цивілізацій”, яка презентує колекцію шедеврів української історії від бронзового віку (ІІІ-І до н. е) до часів Київської Русі (ХІІІ ст. н.е).

Про це повідомляє "Експрес".

На виставці будуть представлені високохудожні вироби грецьких майстрів, предмети побуту, знаряддя праці, зброя та унікальні прикраси кімерійців, скіфів та сарматів часів Бронзової доби та Античності.

Покажуть також вироби часів Риму, Візантії і періоду Київської Русі - з золота, срібла, кольорових металів, кераміки, скла, кістки.

“Виставка є свідченням могутньої історії та культури і належить не лише нам, нашій державі, а цілому світу, - зазначила директор Палацу Потоцьких Оксана Козинкевич. - Вона дає доступ до численних артифактів, адже в експозиції знаходиться майже 500 мистецьких творів”.

Експонати належать до приватного зібрання благодійного фонду пам'яті Сергія Платонова “ПЛАТАР”.

Усі ці скарби, як наголошує Оксана Козинкевич, знаходяться під дуже надійною системою охорони. Найцінніші експонати, серед яких царська гривна скіфського часу, золоті ритони доби античності, які використовувались в священних обрядах, золоті жіночі прикраси, тощо привезли в останній момент.

Виставку експонуватимуть протягом року, можливо, як зазначає Інна Подгородецька, термін експонування продовжать. Виставку радо вітали у Ватикані, Польщі США.

Нагадаємо, у грудні 2010 року українська влада вимагала якнайшвидше повернути в Україну експонати з колекції "Платар", вивезені на показ у США.

Колекція "Платар" раніше належала колекціонерові бізнесменові Сергію Платонову, який пішов з життя в 2005 році у віці 58 років. Донедавна колекцію з тисяч предметів старовини (частину її, 1315 експонатів із золота, срібла та бронзи в 2001 році С. Платонов передав державі) зберігав голова ради директорів металургійної компанії ІСД Сергій Тарута.

У 2008 р. 1000 експонатів колекції вперше возили за кордон - до Варшави (предмети трипільської культури, скіфське і грецьке золото). За повідомленнями преси, виставка археологічних пам'яток "сумнівного походження" викликала часткове неприйняття польської та міжнародної музейної спільноти.

Назва колекції походить від прізвищ засновників - ПЛАтонов-ТАРута.

Дивіться також ФОТО легендарної скіфської пекторалі з кургану Товста Могила

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.