У Львові відкривається виставка скіфського золота з колекції "Платар"

Завтра, 27 грудня, о 10:00 у львівському Палаці Потоцьких відкриється виставка “Золоті скарби зниклих цивілізацій”, яка презентує колекцію шедеврів української історії від бронзового віку (ІІІ-І до н. е) до часів Київської Русі (ХІІІ ст. н.е).

Про це повідомляє "Експрес".

На виставці будуть представлені високохудожні вироби грецьких майстрів, предмети побуту, знаряддя праці, зброя та унікальні прикраси кімерійців, скіфів та сарматів часів Бронзової доби та Античності.

Покажуть також вироби часів Риму, Візантії і періоду Київської Русі - з золота, срібла, кольорових металів, кераміки, скла, кістки.

“Виставка є свідченням могутньої історії та культури і належить не лише нам, нашій державі, а цілому світу, - зазначила директор Палацу Потоцьких Оксана Козинкевич. - Вона дає доступ до численних артифактів, адже в експозиції знаходиться майже 500 мистецьких творів”.

Експонати належать до приватного зібрання благодійного фонду пам'яті Сергія Платонова “ПЛАТАР”.

Усі ці скарби, як наголошує Оксана Козинкевич, знаходяться під дуже надійною системою охорони. Найцінніші експонати, серед яких царська гривна скіфського часу, золоті ритони доби античності, які використовувались в священних обрядах, золоті жіночі прикраси, тощо привезли в останній момент.

Виставку експонуватимуть протягом року, можливо, як зазначає Інна Подгородецька, термін експонування продовжать. Виставку радо вітали у Ватикані, Польщі США.

Нагадаємо, у грудні 2010 року українська влада вимагала якнайшвидше повернути в Україну експонати з колекції "Платар", вивезені на показ у США.

Колекція "Платар" раніше належала колекціонерові бізнесменові Сергію Платонову, який пішов з життя в 2005 році у віці 58 років. Донедавна колекцію з тисяч предметів старовини (частину її, 1315 експонатів із золота, срібла та бронзи в 2001 році С. Платонов передав державі) зберігав голова ради директорів металургійної компанії ІСД Сергій Тарута.

У 2008 р. 1000 експонатів колекції вперше возили за кордон - до Варшави (предмети трипільської культури, скіфське і грецьке золото). За повідомленнями преси, виставка археологічних пам'яток "сумнівного походження" викликала часткове неприйняття польської та міжнародної музейної спільноти.

Назва колекції походить від прізвищ засновників - ПЛАтонов-ТАРута.

Дивіться також ФОТО легендарної скіфської пекторалі з кургану Товста Могила

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.