У Львові відкривається виставка скіфського золота з колекції "Платар"

Завтра, 27 грудня, о 10:00 у львівському Палаці Потоцьких відкриється виставка “Золоті скарби зниклих цивілізацій”, яка презентує колекцію шедеврів української історії від бронзового віку (ІІІ-І до н. е) до часів Київської Русі (ХІІІ ст. н.е).

Про це повідомляє "Експрес".

На виставці будуть представлені високохудожні вироби грецьких майстрів, предмети побуту, знаряддя праці, зброя та унікальні прикраси кімерійців, скіфів та сарматів часів Бронзової доби та Античності.

Покажуть також вироби часів Риму, Візантії і періоду Київської Русі - з золота, срібла, кольорових металів, кераміки, скла, кістки.

“Виставка є свідченням могутньої історії та культури і належить не лише нам, нашій державі, а цілому світу, - зазначила директор Палацу Потоцьких Оксана Козинкевич. - Вона дає доступ до численних артифактів, адже в експозиції знаходиться майже 500 мистецьких творів”.

Експонати належать до приватного зібрання благодійного фонду пам'яті Сергія Платонова “ПЛАТАР”.

Усі ці скарби, як наголошує Оксана Козинкевич, знаходяться під дуже надійною системою охорони. Найцінніші експонати, серед яких царська гривна скіфського часу, золоті ритони доби античності, які використовувались в священних обрядах, золоті жіночі прикраси, тощо привезли в останній момент.

Виставку експонуватимуть протягом року, можливо, як зазначає Інна Подгородецька, термін експонування продовжать. Виставку радо вітали у Ватикані, Польщі США.

Нагадаємо, у грудні 2010 року українська влада вимагала якнайшвидше повернути в Україну експонати з колекції "Платар", вивезені на показ у США.

Колекція "Платар" раніше належала колекціонерові бізнесменові Сергію Платонову, який пішов з життя в 2005 році у віці 58 років. Донедавна колекцію з тисяч предметів старовини (частину її, 1315 експонатів із золота, срібла та бронзи в 2001 році С. Платонов передав державі) зберігав голова ради директорів металургійної компанії ІСД Сергій Тарута.

У 2008 р. 1000 експонатів колекції вперше возили за кордон - до Варшави (предмети трипільської культури, скіфське і грецьке золото). За повідомленнями преси, виставка археологічних пам'яток "сумнівного походження" викликала часткове неприйняття польської та міжнародної музейної спільноти.

Назва колекції походить від прізвищ засновників - ПЛАтонов-ТАРута.

Дивіться також ФОТО легендарної скіфської пекторалі з кургану Товста Могила

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.