Відкрили меморіальну дошку "донецькому" прем'єру УРСР

У центрі Києва, на будинку за адресою Десятинна, 8, де мешкав голова Ради Міністрів Української РСР (1972-1987) Олександр Ляшко, відкрито пам'ятну дошку. Саме за його урядування в Україні була збудована основна мережа автодоріг, яка експлуатується донині.

Про це повідомляє прес-служба Київської міськдержадміністрації.

"Олександр Ляшко – є прикладом для кожного українця в тому, як треба працювати і любити свою Батьківщину, - зазначив голова КМДА Олександр Попов, який узяв участь у відкритті пам'ятного знаку. - Адже все своє життя він присвятив розбудові України, пройшовши тернистий шлях від слюсаря-інструментальника до однієї із найвищих посад в Українській Радянській Соціалістичній республіці".

Також участь у відкритті взяли нинішній прем'єр Микола Азаров і колишній прем'єр УРСР (1987-90) і України (1994-95) Віталій Масол. Останній зазначив, що саме за 15 років роботи Ляшка на посаді голови уряду в усіх обласних центрах України були збудовані аеропорти та основна мережа автомобільних доріг, яка активно експлуатується і досі.

Олександр Ляшко народився 1915 року на Луганщині. Працював у автомобільному господарстві, навчався в Донецькому індустріальном інституті (нині Донецький національний технічний університет).

З 1945-го працював на Новокраматорському машинобудівному заводі. З 1947-го - заступник начальника цеху, заступник директора, партійний організатор ЦК Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) на заводі.

 Могила Олександра Ляшка на Байковому цвинтарі в Києві

У 1952-54 рр. працював першим секретарем Краматорського міськкому компартії України, з 1954 року - в Донецькому обкомі КПУ, з 1963-го - в ЦК КПУ.

В 1969-72 рр. - голова Президії Верховної Ради УРСР. З 1972 до 1987 - голова Ради Міністрів УРСР.

Прес-служба КМДА зазначає, що за урядування Ляшка в Києві побудовані сотні кілометрів нових автомобільних доріг із транспортними розв’язками, споруджені та введені в дію "Музей історії Великої Вітчизняної війни", етнографічний музей у селі Пирогів, Український дім (тоді - музей Леніна - ІП) на Європейській площі, Будинок торгівлі на Львівській площі, Льодовий стадіон, шпиталь для інвалідів ВВВ у Пущі-Водиці.

Також здійснено реставрацію Національної опери України, реконструкцію Національного стадіону "Олімпійський", відновлено пам’ятки архітектури Золоті ворота та Гостинний двір на Подолі, виросли такі житлові масиви як Оболонь, Мінський, Позняки, Троєщина, Теремки, Виноградар та інші.

У 1985 році Ляшко отримав звання Героя Соціалістичної праці. Помер у 2002-му.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.