Відкрили меморіальну дошку "донецькому" прем'єру УРСР

У центрі Києва, на будинку за адресою Десятинна, 8, де мешкав голова Ради Міністрів Української РСР (1972-1987) Олександр Ляшко, відкрито пам'ятну дошку. Саме за його урядування в Україні була збудована основна мережа автодоріг, яка експлуатується донині.

Про це повідомляє прес-служба Київської міськдержадміністрації.

"Олександр Ляшко – є прикладом для кожного українця в тому, як треба працювати і любити свою Батьківщину, - зазначив голова КМДА Олександр Попов, який узяв участь у відкритті пам'ятного знаку. - Адже все своє життя він присвятив розбудові України, пройшовши тернистий шлях від слюсаря-інструментальника до однієї із найвищих посад в Українській Радянській Соціалістичній республіці".

Також участь у відкритті взяли нинішній прем'єр Микола Азаров і колишній прем'єр УРСР (1987-90) і України (1994-95) Віталій Масол. Останній зазначив, що саме за 15 років роботи Ляшка на посаді голови уряду в усіх обласних центрах України були збудовані аеропорти та основна мережа автомобільних доріг, яка активно експлуатується і досі.

Олександр Ляшко народився 1915 року на Луганщині. Працював у автомобільному господарстві, навчався в Донецькому індустріальном інституті (нині Донецький національний технічний університет).

З 1945-го працював на Новокраматорському машинобудівному заводі. З 1947-го - заступник начальника цеху, заступник директора, партійний організатор ЦК Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) на заводі.

 Могила Олександра Ляшка на Байковому цвинтарі в Києві

У 1952-54 рр. працював першим секретарем Краматорського міськкому компартії України, з 1954 року - в Донецькому обкомі КПУ, з 1963-го - в ЦК КПУ.

В 1969-72 рр. - голова Президії Верховної Ради УРСР. З 1972 до 1987 - голова Ради Міністрів УРСР.

Прес-служба КМДА зазначає, що за урядування Ляшка в Києві побудовані сотні кілометрів нових автомобільних доріг із транспортними розв’язками, споруджені та введені в дію "Музей історії Великої Вітчизняної війни", етнографічний музей у селі Пирогів, Український дім (тоді - музей Леніна - ІП) на Європейській площі, Будинок торгівлі на Львівській площі, Льодовий стадіон, шпиталь для інвалідів ВВВ у Пущі-Водиці.

Також здійснено реставрацію Національної опери України, реконструкцію Національного стадіону "Олімпійський", відновлено пам’ятки архітектури Золоті ворота та Гостинний двір на Подолі, виросли такі житлові масиви як Оболонь, Мінський, Позняки, Троєщина, Теремки, Виноградар та інші.

У 1985 році Ляшко отримав звання Героя Соціалістичної праці. Помер у 2002-му.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.