ЯНУКОВИЧ СКАСУВАВ ДЕНЬ СВОБОДИ 22 ЛИСТОПАДА

Президент Віктор Янукович скасував День свободи 22 листопада і День соборності 22 січня, натомість заснувавши День соборності і свободи 22 січня.

Про це повідомляє офіційний сайт президента.

Янукович постановив визнати такими, що втратили чинність, укази президентів Леоніда Кучми від 21 січня 1999 року і Віктора Ющенка від 19 листопада 2005 року, якими були засновані День Соборності і День Свободи.

"...Значення Свободи як невід'ємної складової незалежної України набуває особливого змісту і стає нерозривно пов'язаним з Соборністю наших земель, - так аргументує об'єднання двох свят в одне прес-служба Януковича. - Це тим паче є значущим фактом зараз, коли раз-у-раз з різних боків політики-радикали кидають гасла про можливе від'єднання того чи іншого регіону від соборного тіла матері України".

День Соборності святкується на честь возз'єднання Української Народної республіки та Західноукраїнської Народної республіки в одну державу 22 січня 1919 року.

Свято Злуки 1919-го (унікальні ФОТО)

День Свободи святкувався на честь Помаранчевої революції - масових протестів проти фальсифікацій на виборах президента 2004 року. Внаслідок цих протестів Верховний Суд призначив переголосування, на якому кандидат Янукович програв Ющенку.

У 2011 році суд заборонив громадянам святкувати День Свободи на Майдані Незалежності.

Більше про Помаранчеву революцію читайте і дивіться на "Історичній Правді"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.