ЯНУКОВИЧ СКАСУВАВ ДЕНЬ СВОБОДИ 22 ЛИСТОПАДА

Президент Віктор Янукович скасував День свободи 22 листопада і День соборності 22 січня, натомість заснувавши День соборності і свободи 22 січня.

Про це повідомляє офіційний сайт президента.

Янукович постановив визнати такими, що втратили чинність, укази президентів Леоніда Кучми від 21 січня 1999 року і Віктора Ющенка від 19 листопада 2005 року, якими були засновані День Соборності і День Свободи.

"...Значення Свободи як невід'ємної складової незалежної України набуває особливого змісту і стає нерозривно пов'язаним з Соборністю наших земель, - так аргументує об'єднання двох свят в одне прес-служба Януковича. - Це тим паче є значущим фактом зараз, коли раз-у-раз з різних боків політики-радикали кидають гасла про можливе від'єднання того чи іншого регіону від соборного тіла матері України".

День Соборності святкується на честь возз'єднання Української Народної республіки та Західноукраїнської Народної республіки в одну державу 22 січня 1919 року.

Свято Злуки 1919-го (унікальні ФОТО)

День Свободи святкувався на честь Помаранчевої революції - масових протестів проти фальсифікацій на виборах президента 2004 року. Внаслідок цих протестів Верховний Суд призначив переголосування, на якому кандидат Янукович програв Ющенку.

У 2011 році суд заборонив громадянам святкувати День Свободи на Майдані Незалежності.

Більше про Помаранчеву революцію читайте і дивіться на "Історичній Правді"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.