ЯНУКОВИЧ СКАСУВАВ ДЕНЬ СВОБОДИ 22 ЛИСТОПАДА

Президент Віктор Янукович скасував День свободи 22 листопада і День соборності 22 січня, натомість заснувавши День соборності і свободи 22 січня.

Про це повідомляє офіційний сайт президента.

Янукович постановив визнати такими, що втратили чинність, укази президентів Леоніда Кучми від 21 січня 1999 року і Віктора Ющенка від 19 листопада 2005 року, якими були засновані День Соборності і День Свободи.

"...Значення Свободи як невід'ємної складової незалежної України набуває особливого змісту і стає нерозривно пов'язаним з Соборністю наших земель, - так аргументує об'єднання двох свят в одне прес-служба Януковича. - Це тим паче є значущим фактом зараз, коли раз-у-раз з різних боків політики-радикали кидають гасла про можливе від'єднання того чи іншого регіону від соборного тіла матері України".

День Соборності святкується на честь возз'єднання Української Народної республіки та Західноукраїнської Народної республіки в одну державу 22 січня 1919 року.

Свято Злуки 1919-го (унікальні ФОТО)

День Свободи святкувався на честь Помаранчевої революції - масових протестів проти фальсифікацій на виборах президента 2004 року. Внаслідок цих протестів Верховний Суд призначив переголосування, на якому кандидат Янукович програв Ющенку.

У 2011 році суд заборонив громадянам святкувати День Свободи на Майдані Незалежності.

Більше про Помаранчеву революцію читайте і дивіться на "Історичній Правді"

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.