На Аскольдовій могилі встановили пам'ятник Героям Крут (ФОТО)

На Аскольдовій могилі у Києві встановили пам'ятник гімназистам і студентам, які загинули у бою під Крутами в січні 1918 року.

Пам'ятник, встановлений біля старого пам'ятного знака поруч із церквою Миколая Чудотворця, має форму гранітного хреста з тризубом.

Також на ньому розміщено цитату з Євангелія від Йоанна "Найбільша любов - життя покласти за друзів".

Фото: Павло Солодько, "Історична Правда"

Отець Олексій з церкви Миколая Чудотворця повідомив "Історичній Правді", що до встановлення пам'ятника причетні церковні прихожани.

 

"Хрест встановлено на кошти двох родин із нашої парафії, - зазначив отець Олексій. - Але вони воліли б залишитися неназваними".

 

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути між Ніжином і Бахмачем (нинішня Чернігівська область) між військами більшовицької Росії і добровольцями-студентами, які захищали Центральну Раду УНР.

Після кількагодинного бою більшість бійців УНР повернулися до Києва. 29 із них, які втрапили у полон до червоноармійців, були розстріляні біля приміщення залізничної станції. У березні 1918 року їхні тіла були перевезні до Києва і урочисто поховані на Аскольдовій могилі.

Загиблі у бою студенти отримали звання "Героїв Крут", їхня смерть і вшанування обросли численними міфами.

Тарас Шевченко і Мочиморди: "Щирий жрець спиртуозностей"

"Чого б ми оце з тобою не сотворили, та ба, у мене така суха морда, що аж сумно... Намочи, серце, морду, та намочи не так чортзнаяк, а так як треба. Та пом’яни во псалмі Бахусові щирого жерця спиртуозностей Т. Шевченка..."

Від сестер-жалібниць до воячок: жінки в Армії УНР

В архівних джерелах можна зустріти чимало згадок про «сестер-жалібниць». За цим непоказним терміном приховується цілий пласт згадок, пов’язаних з участю жінок у визвольних змаганнях 1917-1921 років у складі армії УНР. Слідуючи поклику, вони опікувались хворими та пораненими, а під тиском обставин брали на себе обов’язки воячок, розвідниць та зв’язкових. І завжди піклувались про ближніх більше, ніж за себе

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.