У Франківську назвали вулицю ім'ям засновника дивізії "Галичина"

Iвано-Франкiвська мiська рада ухвалила рiшення перейменувати вулицю Iндустрiальну на вулицю iменi Володимира Кубiйовича - українського енциклопедиста і одного з ідеологів створення дивізії військ СС "Галичина".

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Виступаючи на сесiї мiськради, заступник мiського голови Iвано-Франкiвська Михайло Верес нагадав: Володимир Кубiйович є вiдомим ученим - етнографом, географом, iсториком, суспiльно-полiтичним дiячем. Крiм того, вiн очолював редакцiю 10-томної "Енциклопедiї українознавства".

Секретар мiськради, представник партії "ВО "Свобода" Роман Марцiнкiв зазначив, що Кубiйович стояв бiля витокiв формування 14-ї гренадерської дивiзiї військ СС "Галичина" (Першої української) i заявив, що з iнiцiативою про назву вулицi його iм'ям виступила громадська органiзацiя ветеранiв дивiзiї.

"Враховуючи те, що сьогоднi i так йде наступ на українськiсть, ми маємо таким чином пiдтримувати українськi цiнностi", - наголосив вiн.

Греко-католицькі капелани в дивізії "Галичина"

Володимир Кубiйович народився в 1900 роцi на Лемкiвщинi у мiстi Новий Сонч (нинi - Польща) в українсько-польськiй родинi.

 

Закiнчив Ягеллонський унiверситет у Краковi, у цьому ж мiстi працював доцентом до 1939 року.

У мiжвоєннiй Польщi послiдовно обстоював українськi геополiтичнi iнтереси, був одним iз лiдерiв українського нацiонального руху.

В 1940 роцi став професором Вiльного українського унiверситету в Празi.

Був активним прибiчником спiвпрацi з нiмцями, очолював Український центральний комiтет у Краковi - єдину українську неполiтичну громадську органiзацiю, визнану нiмецькою владою в Генерал-губернаторствi [адміністративна одиниця Третього рейху на території Польщі і Галичини].

У квiтнi 1943 року Кубiйович був одним з iнiцiатором формування дивiзiї "Галичина" i якийсь час очолював її вiйськове управлiння, але незабаром на цю посаду було призначено етнiчного нiмця.

З 1944 року мешкає у Парижi.

В повоєннi роки Кубiйович займався переважно науковою дiяльнiстю, став автором кiлькох фундаментальних робiт з українiстики.

За своє життя написав понад 80 наукових робiт з географiї України: "Територiя i населення українських земель" (1935), "Атлас України i сумiжних країв" (1937), "Географiя українських i сумiжних земель" (1938, 1943), "Українськi етнiчнi групи Галичини "(1953) та багато iнших.

Помер в 1985 роцi у Сарселi (Францiя), де розміщувалася європейська філія Наукового товариства імені Шевченка (НТШ).

Книги В. Кубiйовича широко перевидавалися в Українi пiсля 1991 року, на честь нього було випущено поштову марку. Багато статтей української "Вікіпедії" містять посилання на роботи Кубійовича, особливо на редаговану ним "Енциклопедію українознавства".

Як створювалася українська енциклопедія на Заході і що з нею зараз

Нагадаємо, у жовтні 2011 року з ініціативи партії "ВО "Свобода" y Стрийському районі Львівщини перейменували центральну вулицю села Райлів з Миру на Воїнів батальйону "Нахтіґаль". Після скандалу, який виникнув, вулиці залишили стару назву.

Про інші перейменування вулиць в Україні читайте на ІП за тегом "топоніміка".

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.