"Вікіпедія" не працюватиме добу - протест проти спроб США контролювати інтернет

Спільнотою "Вікіпедії" та фондом "Вікімедіа" прийнято безпрецедентне рішення про припинення доступу до англомовного розділу онлайн-енциклопедії на 24 години, починаючи з 5-ї години ранку за Гринвічем 18 січня 2012 року.

Про це повідомляє громадська організація "Вікімедіа Україна" з посиланням на фонд "Вікімедія".

Страйк найпопулярнішої онлайн-енциклопедії здійснюється на знак протесту проти прийняття Палатою представників США „Stop Online Piracy Act” (SOPA; Закон "Про боротьбу з інтернет-піратством") i та Сенатом США „PROTECT IP Act” (PIPA; Закон "Про запобігання реальним інтернет-загрозам для творчості та крадіжки інтелектуальної власності"), що може зашкодити поширенню вільних знань в усьому світі.

Небезпечність прийняття обох законів пояснюється тим, що сайти зі змістом, який порушує авторські права правовласників або поширює інформацію без їх згоди, можуть бути закриті, а власники таких сайтів будуть притягнуті до кримінальної відповідальності.

І хоча вільні знання поширюються "Вікіпедією" відповідно до американського законодавства та законодавства штату Каліфорнія, а редактори "Вікіпедії" у всьому світі ведуть боротьбу з контентом, який порушує авторські права, однак існує реальна загроза, що на підставі цих обох законів буде припинено функціонування всіх Вікі-проектів в цілому.

Громадська організація "Вікімедіа Україна" стурбована спробами уряду США поставити інтернет під тотальний контроль, в т. ч. порушенням Першої поправки до Конституції США, яка проголошує, серед іншого, і свободу слова, та висловлює підтримку рішенню спільноти "Вікіпедії" та Фонду "Вікімедіа" стосовно акції протесту проти дій Уряду та Парламенту США.

"Вікіпедія" є найбільшою світовою енциклопедією, яка коли-небудь існувала, оскільки у 282 її мовних розділах нараховується більше 20 млн статей.

Англомовний розділ є найбільшим у "Вікіпедії". У ньому нараховується більше 3,8 млн статей, а число активних користувачів, які здійснили щонайменше одну правку на місяць, сягає більше 130 тисяч.

15 січня "Вікіпедії" виповнилося 11 років.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.