Львівський суд не дав зруйнувати пам'ятник Радянській армії

Галицький районний суд Львова відхилив позов представників Української республіканської партії (УРП) до Львівської міськради з приводу демонтажу Монумента бойової слави Радянської армії.

Про це "Інтерфаксу" повідомив лідер Львівської облорганізації УРП Ростислав Новоженець.

"Суд відхилив наш позов у ​​зв'язку з тим, що він безпідставний. При цьому суд посилався на положення закону "Про увічнення Перемоги у Великій вітчизняній війні 1941-45 рр.", - зазначив Новоженець. - Ми обов'язково будемо подавати апеляцію, щойно отримаємо на руки текст рішення".

За його словами, аргументів для задоволення позову було більш, ніж достатньо - зокрема, Новоженець сказав, що пам'ятник було знято з реєстрації і з 1991 року він не перебуває на балансі в жодної структури.

Нагадаємо, що УРП подала позов із вимогою демонтувати пам'ятник у листопаді 2011 року.

Монумент Слави являє собою ансамбль: бронзові скульптури Батьківщини-матері і радянського воїна з мечем, а також двох стел з фігурами червоноармійців і зіркою. Пам'ятник, якому більше сорока років, розташований у парку навпроти Академії сухопутних військ. Зазвичай тут збираються ветерани і "ліві" партії на 1 і 9 травня.

У грудні 2010 року невідомі облили пам'ятник червоною фарбою, обмалювавши його серпом-молотом і свастикою.

У січні 2011 року міліція зменшила охорону монумента.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.