Спецпроект

У Львові зменшили охорону пам'ятника Радянській армії

Монумент Слави у Львові на вул. Стрийській наразі охоронятимуть лише в нічний час.

Про це 26 січня у коментарі Zaxid.net повідомив речник ГУ МВС у Львівській області Денис Харчук.

Він зазначив, що охороняти меморіал, який називається "Монумент бойової слави Радянських збройних сил" буде два правоохоронці у нічний час.

"Досі чергування було постійним - вдень і вночі, але в цьому немає особливої потреби", - сказав Денис Харчук.

Хоча він не виключає, що повернення до цілодобової охорони пам'ятника можливе.

Нагадаємо, 8 грудня 2010 року Монумент бойової слави на вул. Стрийській залили фарбою.

За інформацією голови Львівського Антифашистського комітету Олександра Калинюка, відтепер у Львові цей меморіальний комплекс цілодобово охоронятиме міліція.

ВО "Свобода" заявило, що категорично проти посилення охорони Монументу Слави у Львові.

Пам'ятник провіднику ОУН Степану Бандері у Львові охороняють цілодобово.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.