Спецпроект

У Львові зменшили охорону пам'ятника Радянській армії

Монумент Слави у Львові на вул. Стрийській наразі охоронятимуть лише в нічний час.

Про це 26 січня у коментарі Zaxid.net повідомив речник ГУ МВС у Львівській області Денис Харчук.

Він зазначив, що охороняти меморіал, який називається "Монумент бойової слави Радянських збройних сил" буде два правоохоронці у нічний час.

"Досі чергування було постійним - вдень і вночі, але в цьому немає особливої потреби", - сказав Денис Харчук.

Хоча він не виключає, що повернення до цілодобової охорони пам'ятника можливе.

Нагадаємо, 8 грудня 2010 року Монумент бойової слави на вул. Стрийській залили фарбою.

За інформацією голови Львівського Антифашистського комітету Олександра Калинюка, відтепер у Львові цей меморіальний комплекс цілодобово охоронятиме міліція.

ВО "Свобода" заявило, що категорично проти посилення охорони Монументу Слави у Львові.

Пам'ятник провіднику ОУН Степану Бандері у Львові охороняють цілодобово.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.