Партія Лук'яненка вимагає демонтувати радянського солдата у Львові

Українська республіканська партія (УРП) через суд домагається демонтажу Монумента Слави - пам'ятника радянським солдатам у Львові.

Про це повідомляє "Сегодня".

У Галицькому районному суді Львова розглядають позов Української Республіканської партії (УРП), яка вимагає від Львівської міськради демонтувати скульптуру як "символ радянської епохи".

В УРП посилаються на рішення облради початку 1990-х, яким вирішили знести півтора десятка радянських пам'ятників, у тому числі і солдата на Монументі Слави.

Юристи мерії просять суд відхилити позов, наполягаючи, що терміни давності того рішення минули.

Опитані виданням політологи вважають, що ініціатива УРП пов'язана з майбутніми виборами. Мовляв, у партії "ВО Свобода", яка втратила у Львові - за даними соцгрупи "Рейтинг" - за півроку 6% (нібито через участь у масових сутичках 9 травня 2011 року) вирішили бути обережнішими і не зноситимуть пам'ятник без референдуму. А от УРП, навпаки, хоче перетягнути частину радикальних виборців.

Монумент Слави являє собою ансамбль: бронзові скульптури Батьківщини-матері і радянського воїна з мечем, а також двох стел з фігурами червоноармійців і зіркою. Пам'ятник, якому більше сорока років, розташований у парку навпроти Академії сухопутних військ. Зазвичай тут збираються ветерани і "ліві" партії на 1 і 9 травня.

У грудні 2010 року невідомі облили пам'ятник червоною фарбою, обмалювавши його серпом-молотом і свастикою.

У січні 2011 року міліція зменшила охорону монумента.

 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.