Янукович сходив у музей Грушевського (ФОТО)

Напередодні Дня Соборності 22 січня президент України Віктор Янукович відвідав історико-меморіальний музей Михайла Грушевського в Києві. Там він наказав голові міськадміністрації Попову, щоб той "беріг музей".

Про це повідомляє офіційний сайт президента.

Директор музею Світлана Панькова ознайомила Януковича з експозицією музею, розповіла про родину Грушевських та життєвий шлях політика.

Віктор Янукович оглянув робочий кабінет Михайла Грушевського та помешкання його родини. Внутрішнє оздоблення цієї частини музею було відтворено за зразками початку ХХ століття.

 Президента супроводжував голова міської адміністрації. Міський мер тим часом знову перебував у відпустці - десь закородоном

Зовнішній вигляд кабінету відновлений за оригінальними фотоматеріалами. Серед особливих експонатів - особиста бібліотека Грушевського.

Історик не політик? Грушевський створив державу і... приспав її

"Бережіть музей", - сказав наостанок Янукович, звертаючись до голови Київської міської держадміністрації Олександра Попова.

Будівля музею на Паньківській

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського в Києві знаходиться в будинку, де жив і працював учений і історик разом зі своєю родиною - на вулиці Паньківській, 9.

"Грушевський - казкар, який вигадав Україну" - російський історик

Колишній флігель - єдина будівля, що вціліла від київської садиби Грушевських, - став притулком для вченого у 1924-1931 рр. після повернення з еміграції.

Нині будинок занесений до Державного реєстру національного культурного надбання України.

 Інтер'єр музею

З 9 листопада 2006 року після ремонту та реставрації меморіального будинку було відкрито музейну експозицію, яка на сьогодні складається з більш ніж 5 тисяч предметів.

Нагадаємо, що у грудні 2011 року президент Янукович скасував День Свободи 22 листопада (запроваджений президентом Ющенком на честь Помарнчевої революції) і День Соборності 22 січня (запроваджений Кучмою на честь возз'єднання УНР і ЗУНР), натомість заснувавши День Соборності і Свободи 22 січня.

Читайте також: Як "Історія Русі-України" Грушевського повернулася в Київ у 1988-му

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.