Янукович сходив у музей Грушевського (ФОТО)

Напередодні Дня Соборності 22 січня президент України Віктор Янукович відвідав історико-меморіальний музей Михайла Грушевського в Києві. Там він наказав голові міськадміністрації Попову, щоб той "беріг музей".

Про це повідомляє офіційний сайт президента.

Директор музею Світлана Панькова ознайомила Януковича з експозицією музею, розповіла про родину Грушевських та життєвий шлях політика.

Віктор Янукович оглянув робочий кабінет Михайла Грушевського та помешкання його родини. Внутрішнє оздоблення цієї частини музею було відтворено за зразками початку ХХ століття.

 Президента супроводжував голова міської адміністрації. Міський мер тим часом знову перебував у відпустці - десь закородоном

Зовнішній вигляд кабінету відновлений за оригінальними фотоматеріалами. Серед особливих експонатів - особиста бібліотека Грушевського.

Історик не політик? Грушевський створив державу і... приспав її

"Бережіть музей", - сказав наостанок Янукович, звертаючись до голови Київської міської держадміністрації Олександра Попова.

Будівля музею на Паньківській

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського в Києві знаходиться в будинку, де жив і працював учений і історик разом зі своєю родиною - на вулиці Паньківській, 9.

"Грушевський - казкар, який вигадав Україну" - російський історик

Колишній флігель - єдина будівля, що вціліла від київської садиби Грушевських, - став притулком для вченого у 1924-1931 рр. після повернення з еміграції.

Нині будинок занесений до Державного реєстру національного культурного надбання України.

 Інтер'єр музею

З 9 листопада 2006 року після ремонту та реставрації меморіального будинку було відкрито музейну експозицію, яка на сьогодні складається з більш ніж 5 тисяч предметів.

Нагадаємо, що у грудні 2011 року президент Янукович скасував День Свободи 22 листопада (запроваджений президентом Ющенком на честь Помарнчевої революції) і День Соборності 22 січня (запроваджений Кучмою на честь возз'єднання УНР і ЗУНР), натомість заснувавши День Соборності і Свободи 22 січня.

Читайте також: Як "Історія Русі-України" Грушевського повернулася в Київ у 1988-му

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.