Янукович сходив у музей Грушевського (ФОТО)

Напередодні Дня Соборності 22 січня президент України Віктор Янукович відвідав історико-меморіальний музей Михайла Грушевського в Києві. Там він наказав голові міськадміністрації Попову, щоб той "беріг музей".

Про це повідомляє офіційний сайт президента.

Директор музею Світлана Панькова ознайомила Януковича з експозицією музею, розповіла про родину Грушевських та життєвий шлях політика.

Віктор Янукович оглянув робочий кабінет Михайла Грушевського та помешкання його родини. Внутрішнє оздоблення цієї частини музею було відтворено за зразками початку ХХ століття.

 Президента супроводжував голова міської адміністрації. Міський мер тим часом знову перебував у відпустці - десь закородоном

Зовнішній вигляд кабінету відновлений за оригінальними фотоматеріалами. Серед особливих експонатів - особиста бібліотека Грушевського.

Історик не політик? Грушевський створив державу і... приспав її

"Бережіть музей", - сказав наостанок Янукович, звертаючись до голови Київської міської держадміністрації Олександра Попова.

Будівля музею на Паньківській

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського в Києві знаходиться в будинку, де жив і працював учений і історик разом зі своєю родиною - на вулиці Паньківській, 9.

"Грушевський - казкар, який вигадав Україну" - російський історик

Колишній флігель - єдина будівля, що вціліла від київської садиби Грушевських, - став притулком для вченого у 1924-1931 рр. після повернення з еміграції.

Нині будинок занесений до Державного реєстру національного культурного надбання України.

 Інтер'єр музею

З 9 листопада 2006 року після ремонту та реставрації меморіального будинку було відкрито музейну експозицію, яка на сьогодні складається з більш ніж 5 тисяч предметів.

Нагадаємо, що у грудні 2011 року президент Янукович скасував День Свободи 22 листопада (запроваджений президентом Ющенком на честь Помарнчевої революції) і День Соборності 22 січня (запроваджений Кучмою на честь возз'єднання УНР і ЗУНР), натомість заснувавши День Соборності і Свободи 22 січня.

Читайте також: Як "Історія Русі-України" Грушевського повернулася в Київ у 1988-му

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.