День Злуки не є всенародним святом - Добкін

Глава Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін вважає, що свято Соборності не є всенародним.

 

Про це він заявив журналістам у п’ятницю, повідомляє "Радіо "Свобода".

"Вважаю, що це свято не всенародне. Є свята, які запали глибоко у серця народу - День Перемоги всенародне свято, ми його святкуємо по-різному тут і в західних областях. Коли ми будемо дуже толерантно ставитися одне до одного, тоді День Соборності стане всенародним", - зазначив чиновник.

"Сьогодні це свято має статус державного і, мабуть, настане час, коли воно стане всенародним, коли цей день відзначатиметься як свято єдності усіх мешканців держави", – сказав Добкін.

При цьому він підкреслив, що українці "не мають права чекати цього моменту, забувши про спроби народу об’єднатися в одну державу", та не згадувати про День Соборності.

Як відомо, 22 січня в Україні відзначається День Соборності.

22 січня 1919 року - це день проголошення Акту злуки Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки.

Державним святом День Соборності було встановлено указом президента від 21 січня 1999 року.

30 грудня 2011 року президент Віктор Янукович підписав указ "Про відзначення в Україні деяких пам'ятних дат та професійних свят", згідно з яким 22 січня визначено як День Соборності та Свободи.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.