День Злуки не є всенародним святом - Добкін

Глава Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін вважає, що свято Соборності не є всенародним.

 

Про це він заявив журналістам у п’ятницю, повідомляє "Радіо "Свобода".

"Вважаю, що це свято не всенародне. Є свята, які запали глибоко у серця народу - День Перемоги всенародне свято, ми його святкуємо по-різному тут і в західних областях. Коли ми будемо дуже толерантно ставитися одне до одного, тоді День Соборності стане всенародним", - зазначив чиновник.

"Сьогодні це свято має статус державного і, мабуть, настане час, коли воно стане всенародним, коли цей день відзначатиметься як свято єдності усіх мешканців держави", – сказав Добкін.

При цьому він підкреслив, що українці "не мають права чекати цього моменту, забувши про спроби народу об’єднатися в одну державу", та не згадувати про День Соборності.

Як відомо, 22 січня в Україні відзначається День Соборності.

22 січня 1919 року - це день проголошення Акту злуки Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки.

Державним святом День Соборності було встановлено указом президента від 21 січня 1999 року.

30 грудня 2011 року президент Віктор Янукович підписав указ "Про відзначення в Україні деяких пам'ятних дат та професійних свят", згідно з яким 22 січня визначено як День Соборності та Свободи.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.