Киянам покажуть виставку про реконструкцію Хрещатика

З 22 січня по 6 лютого 2012 року у холі перед Колонною залою (2-й поверх КМДА) відбудеться документально-художня виставка "Вулиця Хрещатик – від проекту реконструкції до сьогодення".

Виставка організована постійною комісією Київради з питань культури та туризму спільно з Центральним науково-технічним архівом України, повідомляє прес-служба голови комісії Олександра Бригинця.

"Киянам покажуть, яким міг бути Хрещатик: схеми та креслення вулиці, які не втілились у реальне будівництво, як він відбудовувався, що було реалізовано, що ні, - розповів депутат. - Чиновникам і депутатам Київради, певно, цікаво буде дізнатися про перипетії, пов’язані з будівництвом будівлі на вул. Хрещатик, 36, де засідає київський уряд. Ця споруда мала бути зовсім іншою".

Депутат повідомив, що на виставці будуть представлені основні елементи проекту післявоєнної відбудови центральної вулиці нашої країни – Хрещатика, що зберігається в Центральному науково-технічному архіві України в Харкові, історичні документи щодо конкурсного відбору проектів та архітектурні пейзажі Хрещатика, які виконав харківський художник Віктор Чурсін.

Зазначена виставка з успіхом пройшла в Харкові на честь 20-річчя Незалежності України.

Презентація виставки для журналістів відбудеться 26 січня 2012 року в день сесії Київради.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.