Комуністи погрожують авторам антисталінських білбордів

Запорізький обком КПУ "рекомендує вгамуватися" редактору тижневика "Суббота+", який ініціював розміщення в місті білбордів, спрямованих проти встановлення погруддя Сталіну. Також комуністи обіцяють газеті "перевірку діяльності".

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на Запорізький обком КПУ.

"Я б рекомендував головному редактору цієї газети вгамуватися, інакше він нарветься на гнів жителів міста, насамперед ветеранів, а з ними жартувати не варто, - заявив другий секретар обкому, депутат Запорізької міськради Олександр Зубчевський. - Крім того, найближчим часом ми детально проаналізуємо, шляхом депутатських запитів, правову і фінансову діяльність цієї газети".

Нагадаємо, у грудні 2011 року група запорізьких журналістів ініціювала розміщення в центрі Запоріжжя білборду із зображенням Гітлера, який розводить руками на тлі запорізького пам'ятника Сталіну і написом: "Чим я гірший за Сталіна? Ставте і мені пам'ятник!", а також закликом: "Позбавимо місто від ганьби!".

Борець із журналістами Олександр Зубчевський. Фото: komunist.com.ua

Через кілька годин після розміщення плакат був зірваний, а наступного дня рекламна агенція, що уклала договір на його розміщення, цей договір розірвала.

12 січня в центрі Запоріжжя був встановлений новий білборд - з фото Сталіна і написом: "Я вбив мільйони українців! А за що тобі поставлять пам'ятник?".

Як пояснив ініціатор його розміщення – редактор видання "Суббота+" Богдан Василенко, розміщенням даного білборда переслідувалася та ж мета, що й раніше: добитися демонтажу встановленого в Запоріжжі обкомом КПУ пам'ятника Сталіну.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня 2010 року невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

17 листопада 2011 року департамент архітектури та містобудування Запорізької міськради визнав відновлений пам'ятник Йосипу Сталіну, встановлений у скляній вітрині в стіні облкомітету КПУ, елементом декоративного оформлення інтер'єру.

До того громадськість оголосила збір підписів під зверненням до Запорізької влади з проханням демонтувати бюст комуністичного вождя.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.