Спецпроект

Родичі жертв Волинської трагедії проти польського аналогу "Криївки"

Відкритий у липні в центрі міста Замостя бар "Слава" не сподобався нащадкам жертв Волинської трагадії через гасло "Слава Україні!" і тризуб, розміщені над входом у заклад громадського харчування.

Про це повідомляє "Ґазета Виборча".

В меню бару, розташованого на території Старого міста - галушки, борщ, грінки зі смальцем, піцци "Львівська", "Козацька" і "Євро-2012".

Над входом висить напис "Слава Україні", що дуже обурює Яніну Каліновську, голову замостського "Товариства пам'яті поляків, убитих на Волині".

"Те гасло було закликом українських націоналістів з ОУН-УПА на чолі з Бандерою до масових, кривавих убивств поляків на Волині, землях Замостя і не тільки", - говорить Каліновська.

У листопаді товариство Каліновської звернулося до мера Замостя щодо "усунення українських символів з бару на вулиці Соляній", щоб "придушити народження українського націоналізму".

Вхід до бару. Фото: mmzamosc.pl

Власник бару "Слава" Павел Левенда говорить, що в назві закладу немає жодних націоналістичних мотивів: "Наша кнайпа об'єднує поляків та українців". За словами Левенди, польські туристи, які відвідують Замостя, теж задоволені баром і його атмосферою.

Всередині закладу - стилізовані прикордонні стопи, дерев'яний пост українського прикордонника, народне вбрання, вишиванка, а на стіні намальовано тризуб.

Герб України теж ображає Каліновську: "Для нас він завжди асоціюватиметься з вилами, якими убивали поляків".

Мер Замостя досі не відповів на листа родичів жертв польської трагедії.

Тами часом на сайті "Ґазети Виборчої" стартувало опитування "Чи вважаєте ви, що гасло "Слава Україні" і тризуб ображають національні почуття поляків?".

Станом на сьогодні 65% відповіли "Так. Власник бару в Замості має мати більше такту" і 32% - "Ні. То тілько елемент облаштування бару. Давайте зберігати здоровий ґлузд".

Нагадаємо, у жовтні 2010 року нардеп від ПР Олег Царьов заявив, що львівський ресторан "Криївка" треба закрити "за розпалювання міжнаціональної ворожнечі".

Читайте на "Історичній Правді" про Волинську трагедію

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.