Спецпроект

Родичі жертв Волинської трагедії проти польського аналогу "Криївки"

Відкритий у липні в центрі міста Замостя бар "Слава" не сподобався нащадкам жертв Волинської трагадії через гасло "Слава Україні!" і тризуб, розміщені над входом у заклад громадського харчування.

Про це повідомляє "Ґазета Виборча".

В меню бару, розташованого на території Старого міста - галушки, борщ, грінки зі смальцем, піцци "Львівська", "Козацька" і "Євро-2012".

Над входом висить напис "Слава Україні", що дуже обурює Яніну Каліновську, голову замостського "Товариства пам'яті поляків, убитих на Волині".

"Те гасло було закликом українських націоналістів з ОУН-УПА на чолі з Бандерою до масових, кривавих убивств поляків на Волині, землях Замостя і не тільки", - говорить Каліновська.

У листопаді товариство Каліновської звернулося до мера Замостя щодо "усунення українських символів з бару на вулиці Соляній", щоб "придушити народження українського націоналізму".

Вхід до бару. Фото: mmzamosc.pl

Власник бару "Слава" Павел Левенда говорить, що в назві закладу немає жодних націоналістичних мотивів: "Наша кнайпа об'єднує поляків та українців". За словами Левенди, польські туристи, які відвідують Замостя, теж задоволені баром і його атмосферою.

Всередині закладу - стилізовані прикордонні стопи, дерев'яний пост українського прикордонника, народне вбрання, вишиванка, а на стіні намальовано тризуб.

Герб України теж ображає Каліновську: "Для нас він завжди асоціюватиметься з вилами, якими убивали поляків".

Мер Замостя досі не відповів на листа родичів жертв польської трагедії.

Тами часом на сайті "Ґазети Виборчої" стартувало опитування "Чи вважаєте ви, що гасло "Слава Україні" і тризуб ображають національні почуття поляків?".

Станом на сьогодні 65% відповіли "Так. Власник бару в Замості має мати більше такту" і 32% - "Ні. То тілько елемент облаштування бару. Давайте зберігати здоровий ґлузд".

Нагадаємо, у жовтні 2010 року нардеп від ПР Олег Царьов заявив, що львівський ресторан "Криївка" треба закрити "за розпалювання міжнаціональної ворожнечі".

Читайте на "Історичній Правді" про Волинську трагедію

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.