Спецпроект

Депутат-регіонал виліз із "Криївки"

Співвласник популярного львівського ресторану «Криївка» Андрій Худо переконаний, що завдяки цьому закладу багато було зроблено для порозуміння між росіянами та українцями щодо ставлення до УПА.

Так Андрій Худо відреагував на заяву народного депутата від Партії регіонів Олега Царьова, що львівський ресторан «Криївка» треба закрити за розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

«Але ми, напевне, для порозуміння між росіянами та українцями стосовно УПА зробили більше, ніж всі оці політики, які й розпалюють міжнаціональну ворожнечу. Росіяни, виходячи із нашої «Криївки», зовсім по-іншому сприймають УПА, в позитивному напрямі. Тому всі такі заяви в мене викликають посмішку і нерозуміння», - сказав Худо у телефонному коментарі для ZAXID.NET .
 
Водночас співвласник мережі ресторанів «Фест» наголосив, що слово «москаль», яке образило народного депутата, не тотожне слову «росіянин».

«Якщо він не сприймає частину концепції, значить, він - не наш клієнт. Нехай не ходить у наш ресторан, нехай ходить у ресторан партизанської слави», - сказав Худо.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.