Спецпроект

Депутат-регіонал виліз із "Криївки"

Співвласник популярного львівського ресторану «Криївка» Андрій Худо переконаний, що завдяки цьому закладу багато було зроблено для порозуміння між росіянами та українцями щодо ставлення до УПА.

Так Андрій Худо відреагував на заяву народного депутата від Партії регіонів Олега Царьова, що львівський ресторан «Криївка» треба закрити за розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

«Але ми, напевне, для порозуміння між росіянами та українцями стосовно УПА зробили більше, ніж всі оці політики, які й розпалюють міжнаціональну ворожнечу. Росіяни, виходячи із нашої «Криївки», зовсім по-іншому сприймають УПА, в позитивному напрямі. Тому всі такі заяви в мене викликають посмішку і нерозуміння», - сказав Худо у телефонному коментарі для ZAXID.NET .
 
Водночас співвласник мережі ресторанів «Фест» наголосив, що слово «москаль», яке образило народного депутата, не тотожне слову «росіянин».

«Якщо він не сприймає частину концепції, значить, він - не наш клієнт. Нехай не ходить у наш ресторан, нехай ходить у ресторан партизанської слави», - сказав Худо.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".