У Харкові пошкодили пам'ятник Лесю Курбасу (ФОТО)

За місяць до 125-річчя режисера і засновника театру "Березіль" Леся Курбаса з пам'ятника на його символічній могилі вкрали горельєф і збили літери.

Про це повідомляє "МедіаПорт" із посиланням на Харківське відділення Спілки театральних діячів України.

Невідомі відбили бронзовий горельєф - портрет Леся Курбаса і букви, що складали його ім'я.

При цьому горельєф зник, а букви співробітники міського кладовища, де знаходиться символічна могила Курбаса, виявили на місці події. Можливо, злочинці викинули літери, виявивши, що вони зроблені не з металу, а з пластику.

На початку січня 2011 року пам'ятник на могилі Леся Курбаса вже був пошкоджений невідомими. Зник бронзовий напис на пам'ятнику. Вандалів досі не знайшли.

Пам'ятник у січні 2011 року. Фото: mediaport.ua

Тоді було прийнято рішення зробити напис на пам'ятнику з пластикових букв, пофарбованих під бронзу.

Місцеве відділення Спілки театральних діячів боїться, що за місяць, що лишився до 125-річного ювілею Леся Курбаса, не встигне відновити його портрет.

Представники Союзу вже зв'язалися з автором горельєфа - скульптором Семеном Якубовичем - щоб обговорити можливість виготовлення нового горельєфа, цього разу пластикового.

Нагадаємо, раніше у Харкові двічі знищували меморіальну дошку на честь патріарха УГКЦ Йосипа Сліпого. Її відновили лише після того, як львівський мер домовився з харківським.

Пам'ятник у січні 2012 року

Лесь Курбас - (1887-1937) - український режисер, актор, драматург, теоретик театру. Народний артист УРСР (1925). Народився на Львівщині, вчився у Відні.

З 1916 року - в театрі Садовського в Києві, в 1920-му засновує власний "Кийдрамте", а в 1922-му - легендарний "Березіль", який 1926 року переїздить у Харків.

У 1933 році влада вигнала Курбаса з власного театру і змусила переїхати до Москви. Там його заарештували і відправили на Соловки.

Розстріляний в урочищі "Сандармох" у жовтні 1937 року.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.