У Харкові пошкодили пам'ятник Лесю Курбасу (ФОТО)

За місяць до 125-річчя режисера і засновника театру "Березіль" Леся Курбаса з пам'ятника на його символічній могилі вкрали горельєф і збили літери.

Про це повідомляє "МедіаПорт" із посиланням на Харківське відділення Спілки театральних діячів України.

Невідомі відбили бронзовий горельєф - портрет Леся Курбаса і букви, що складали його ім'я.

При цьому горельєф зник, а букви співробітники міського кладовища, де знаходиться символічна могила Курбаса, виявили на місці події. Можливо, злочинці викинули літери, виявивши, що вони зроблені не з металу, а з пластику.

На початку січня 2011 року пам'ятник на могилі Леся Курбаса вже був пошкоджений невідомими. Зник бронзовий напис на пам'ятнику. Вандалів досі не знайшли.

Пам'ятник у січні 2011 року. Фото: mediaport.ua

Тоді було прийнято рішення зробити напис на пам'ятнику з пластикових букв, пофарбованих під бронзу.

Місцеве відділення Спілки театральних діячів боїться, що за місяць, що лишився до 125-річного ювілею Леся Курбаса, не встигне відновити його портрет.

Представники Союзу вже зв'язалися з автором горельєфа - скульптором Семеном Якубовичем - щоб обговорити можливість виготовлення нового горельєфа, цього разу пластикового.

Нагадаємо, раніше у Харкові двічі знищували меморіальну дошку на честь патріарха УГКЦ Йосипа Сліпого. Її відновили лише після того, як львівський мер домовився з харківським.

Пам'ятник у січні 2012 року

Лесь Курбас - (1887-1937) - український режисер, актор, драматург, теоретик театру. Народний артист УРСР (1925). Народився на Львівщині, вчився у Відні.

З 1916 року - в театрі Садовського в Києві, в 1920-му засновує власний "Кийдрамте", а в 1922-му - легендарний "Березіль", який 1926 року переїздить у Харків.

У 1933 році влада вигнала Курбаса з власного театру і змусила переїхати до Москви. Там його заарештували і відправили на Соловки.

Розстріляний в урочищі "Сандармох" у жовтні 1937 року.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.