Київрада заборонила розміщувати рекламу біля історичних пам'яток

У Києві заборонили розміщення зовнішньої реклами на території архітектурно-історичних заповідників.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на затверджену сьогодні Київською міськрадою концепцію розвитку зовнішньої реклами на території столиці.

Заступник голови Київської міськдержадміністрації Олександр Пузанов пояснив, що концепція формує єдину міську політику в сфері зовнішньої реклами, впроваджує новий принцип зонування території міста та класифікацію типових рекламних засобів.

Відповідно до концепції, у місті вводяться п'ять форматних зон iз розміщення реклами. У нульовий зоні заборонено встановлення будь-якої зовнішньої реклами.

До цієї зони належать території буферних зон архітектурно-історичних заповідників: Софії Київської та Києво-Печерської Лаври, а також території, прилеглі до видатних пам'яток історії та архітектури.

Зокрема, зовнішню рекламу буде заборонено розміщувати на: Андріївському узвозі, біля Михайлівського та Володимирського соборів, Андріївської та Кирилівської церков, Маріїнського палацу, Золотих воріт.

Крім того, рекламні засоби заборонено розміщувати біля будівель органів державної влади та місцевого самоврядування.

Інші чотири зони діляться за розміром формату рекламоносіїв.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.