У Сєвєродонецьку піднімуть червоний прапор поруч із державним

1 лютого з нагоди Дня визволення міста від нацистів над будівлею Сєвєродонецької міської ради (Луганська область) піднімуть червоний прапор Перемоги. І радять це зробити всьому місту.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на прес-службу Луганського обкому КПУ.

Як зазначив депутат Сєверодонецької міськради від КПУ Павло Корчагін, таке рішення одноголосно ухвалили депутати під час сьогоднішньої сесії.

Корчагін зазначив, що при ухваленні рішення депутати керувалися ст. 2 закону України "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр..", а також ст. 25 закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

"Крім того, депутати рекомендували керівникам підприємств і навчальних закладів міста наслідувати приклад і встановити червоний прапор Перемоги поряд з державним прапором України", - додав депута.

Донецькі шахтарі спалили прапори СРСР і Третього рейху (ВІДЕО)

Виконання даного рішення проконтролює постійна комісія з питань депутатської діяльності та етики, зазначають у прес-службі.

У червні 2011 року Конституційний суд визнав, що підйом червоного "прапора Перемоги" поруч із державним під час офіційних заходів не відповідає Конституції.

У жовтні 2011 року Луганський окружний адмінсуд відмовився визнати незаконним рішення облради про вивішення прапора Перемоги 22 червня.

Весною 2011 року в Україні відбулася інформаційна кампанія "за" і "проти" підйому червоного прапора на честь Дня Перемоги, яка завершилася масовими сутичками у Львові, в яких брали участь активісти партії "ВО "Свобода" разом із проросійськими рухами "Родіна" і "Русское единство".

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".