ГОЛОВА ДЕРЖАРХІВУ ХОЧЕ ЗАКРИТИ ПОЛОВИНУ АРХІВІВ

Голова Державної архівної служби Ольга Гінзбург вважає, що українські архіви є надмірно відкритими.

Про це вона сказав на прес-конференції, повідомляють Українські новини.

"Архіви в нас сьогодні вже цілком відкриті. Ми настільки відкрилися, що якби моя воля була, то я б половину закрила", - сказала голова держархіву.

При цьому Гінзбург відзначила, що надмірна відкритість українських архівів часом призводить до того, що іноземні дослідники намагаються вилучити з них документи.

У той же час, за її словами, архіви інших країн своїми документами діляться досить неохоче.

Разом з тим голова держархіву вважає, що часом дуже закрито поводяться галузеві архіви, зокрема, Міністерства внутрішніх справ і Служби безпеки України.

Також голова Держархівслужби повідомила, що президент України підписав указ, яким зробив її державним експертом з питань таємниць і, таким чином, розширив її особисті повноваження як очільника архівного відомства.

Тож тепер у повноваженнях Гінзбург "здійснювати віднесення інформації до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування".

Як відомо, екс-директор Департаменту архівного забезпечення СБУ Володимир Вятрович побоюється зловживань при вилученні документів з Національного архівного фонду у випадку прийняття законопроекту про уточнення процедури збереження архівних документів у редакції, прийнятої в першому читанні.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.