ГОЛОВА ДЕРЖАРХІВУ ХОЧЕ ЗАКРИТИ ПОЛОВИНУ АРХІВІВ

Голова Державної архівної служби Ольга Гінзбург вважає, що українські архіви є надмірно відкритими.

Про це вона сказав на прес-конференції, повідомляють Українські новини.

"Архіви в нас сьогодні вже цілком відкриті. Ми настільки відкрилися, що якби моя воля була, то я б половину закрила", - сказала голова держархіву.

При цьому Гінзбург відзначила, що надмірна відкритість українських архівів часом призводить до того, що іноземні дослідники намагаються вилучити з них документи.

У той же час, за її словами, архіви інших країн своїми документами діляться досить неохоче.

Разом з тим голова держархіву вважає, що часом дуже закрито поводяться галузеві архіви, зокрема, Міністерства внутрішніх справ і Служби безпеки України.

Також голова Держархівслужби повідомила, що президент України підписав указ, яким зробив її державним експертом з питань таємниць і, таким чином, розширив її особисті повноваження як очільника архівного відомства.

Тож тепер у повноваженнях Гінзбург "здійснювати віднесення інформації до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування".

Як відомо, екс-директор Департаменту архівного забезпечення СБУ Володимир Вятрович побоюється зловживань при вилученні документів з Національного архівного фонду у випадку прийняття законопроекту про уточнення процедури збереження архівних документів у редакції, прийнятої в першому читанні.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.