Спецпроект

У неділю покажуть "Назви своє ім'я" про українців та євреїв під час Голокосту

В неділю, 29 січня на телеканалі ТВі у програмі "Окрема думка з Єгором Чечериндою" буде показано фільм Сергія Буковського "Назви своє ім’я" (2007, Україна).

Після фільму до розмови з ведучим долучаться директор центру юдаїки НаУКМА, консультант фільму Леонід Фінберг та науковий співробітник Інституту історії НАН України Володимир Любченко.

Початок програми о 21.30.

Анотація до фільму:

"Назви своє ім’я" – повнометражна документальна стрічка про Голокост в Україні, спільний проект Інституту візуальної історії та освіти Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії і Фонду Віктора Пінчука.

Фільм спирається на свідчення з архіву Інституту Фонду, а також нові зйомки, здійснені в Україні.

Глядачі фільму матимуть змогу почути свідчення євреїв, які пережили трагедію і уникли жорстокої страти та свідчення українців, які попри смертельну небезпеку знайшли в собі мужність рятувати друзів і сусідів.

Герої стрічки діляться подробицями пережитого, а глядачам пропонуються до осмислення трагічні сторінки минулого.

Поетика фільму – це не натуралізм, не жахіття кадрів, а спроба методами кінематографу запросити глядачів до роздумів про історію та сьогодення. Стівен Спілберг сказав про цей фільм: "Я не думав, що документальне кіно може бути такої сили".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".